Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1972 №20 Сторінка 11

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1972 / № 20 / Сторінка № 11
Перець 1972 №20 Сторінка 11 - Гуморески. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА Якось зустрів мене секретар нашої тійної організації Микола Данилович, здоровкався зі мною за руку й каже: Іване Гнатовичу, чи не допомогли нам в одному важливому ділі?.. В якому саме? питаю. Ми знаємо вас не тільки як депутата сільської Ради, а й як пропагандиста-атеїс-та. Чи не взяли б ви шефство над купкою богомільних бабів і, зокрема, над їхньою предводителькою, а вашою кумою бабою Явдохою? Вона ж баламутить не тільки дітей, а й деяких дорослих своїм базіканням про кінець світу, страшний суд та всесвітній потоп. Після деякого вагання я погодився. Хоч, признатися, мало вірив у якісь наслідки, знаючи агресивний характер своєї куми. Замолоду Явдоха була весела, співуча жіночка. Любила компанію, не цуралася й чарки. Та й у церкві бувала лише тоді, коли на весіллі гуляла, або кумувала. Різкий перелом стався під час війни. А було так. Важкі бої точилися за наше село. Німецький снаряд упав у її двір. Половина хати злетіла в повітря. А Явдоху підняло вгору, потім кинуло на купу соломи, і вона залишилася живою. Після цього кума моя привселюдно заявила: «Брешуть, що бога і його чудес нема! Коли б не бог, не бути б мені живою!» З того часу Явдоха з біблією навіть спала. Та хай би собі вірила. Але справа в тому, що вона вносить суєту в несвідомі душі. Пам’ятаю, коли одного року задощило і піднялися ріки, вона на все село репетувала, що наближається всесвітній потоп. І, розповідали, благала, молила свого затя-теслю, щоб побудував їй ковчег, хай навіть менший, як був у Ноя. Отака моя кума Явдоха. пар- по- б ви Як бачите, люди ронено тримати худобу й птицю, от і тримають, хто не лінується. І їм користь від цього й державі. Кума Явдоха аж підскочила: Та що, їм держава наказала заводить оцей звіринець під моєю хатою?! Де ж це видано, щоб у мене не тільки в дворі, а й у хаті стояв свинячий сморід! Де, я вас питаю як депутата?! Ну, не я буду... Коли б дав бог швидше розговітися та поїсти свяченої паски. Візьму сокиру, власними руками порубаю оці клітки і всю живність порозганяю! Побачите. Хай тоді скаржаться. Запросила до хати. Ще й там довго проклинала сусідів та їхніх тварин. А я мовчу та слухаю. От вона викричалась, трохи вгамувалась і питає: Куме Іване, що ж ви мені порадите? У мене ж за хатою такий гарний бузок розрісся. А на причілку й перед хатою знову думаю квітів насіяти. І чим же ті квіти пахнутимуть?.. Чим, скажіть путат? Довгенько я думав: що ж І чомусь раптом згадав, як людей всесвітнім потопом, і Все це, кумо, від бога і треба терпіти... Думаєте, Ноєві краще було в ковчезі? А до чого тут Ной? витріщила очі баба. мені як де- їй відповісти, вона лякала кажу: А ось до чого, кажу. Ви знаєте, скільки йому довелося забрати у невеликий ковчег тварин і звірів під час всесвітнього потопу? В біблії ясно сказано: сім пар чистих і сім нечистих, відказала швидко Я в доха. Еге, кажу, коли б…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"