Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1972 №20 Сторінка 5

(Усмішки, Гуморески)
Перець 1972 №20 Сторінка 5 - Усмішки, Гуморески. Мал. В. ГОРБАЧОВА Як я був джентльменом УСМІШКА До тролейбусної зупинки підійшов, коли там закінчувалася традиційна посадка: задня площадка тиснулася наперед, передня тиснулась назад, середина героїчно трималась посередині, водій безнадійно-хрипким тенором благав її пройти далі в салон. Хоч я. й спізнювався на роботу, вирішив не тиснутись. Незручно все-таки дорослій, вихованій людині при портфелі та капелюсі м'яти чиїсь ребра чи, тим більше, талії. Сяду спокійно в інший тролейбус. Тим паче, що залишився на зупинці сам-один. Через кілька хвилин, коли виринув з роздумів і огледів-ся, позаду вже кільчився чималенький хвіст черги. Одразу за мною стояло кілька жінок і, коли підійшов тролейбус, я ввічливим жестом запросив їх першими ввійти до салону, а сам скромно став збоку. Не знаю, чи помітили мій джентльменський вчинок жінки, що дружно ринули в двері, проте інші пасажири мене помітили. І чого ото стовбичити збоку став би, як усі. Думає, що розумніший за інших. В черзі треба стояти, молодий чоловіче. Ач, присусідивсяі Ніяковіючи і щось мимрячи на своє виправдання, я почав тиснутися в чергу. Ви тут не стояли, ласкаво відіпхнув мене громадянин у картатім шалику. Совість треба мати, синок, докірливо похитала головою старенька, ховаючи до сіточки незакінчену шкарпетку і клубочок зі шпицями. Туди он. У хвісті безцеремонно взяла мене за рукав дебела молодиця і показала свіжомороженим хеком на кінець черги. Нахаба... Бачу, що тролейбус рушатиме з місця, відчайдушно кидаюсь до дверей. Ти чого пхаєшся? А я стояві Стояв .. Садить таких треба. Ну й молодь пішла страх і ужас. Жінок же наперед себе пропустив, якого ви чорта!.. Ти диви воно ще й лається?! На моє плече впевнено лягла рука міліціонера. Пройдемо, заспокоїмося. Коли прибіг з відділення міліції на роботу, минула добра година робочого часу. Безвідмовний у таких випадках неписаний закон зіткнув мене у дверях з керуючим. Що, знову тролейбус забуксував? запитав іроніч но. Перекажіть водієві, щоб це було востаннє. Другого дня на роботу я приїхав вчасно. Євген КОЛОДІЙЧУК. А це, діти, костюми колишніх міністрів-капіталістів... НОВЕНЬКИЙ Уранці наш відділ, як завжди, зібрався на п'ятихвилинку. Цього разу завідуючий радився з нами про раціоналізацію картоплечистки. Ні в кого немає заперечень проти моєї раціоналізації? обвів він присутніх уважним поглядом. Подобається? Так, хором відповіли ми. А вам, товаришу Цяця, подобається? спитав директор у новенького, який оце вперше був на нашій п’ятихвилинці. Ні, відповів Цяця. Як ні? отетерів завідуючий. Ні, повторив новенький. Та ви знаєте, що моя раціоналізація сподобалася самому директорові? А ви кажете «ні». Ми наввипередки стали доводити Цяці, що він…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"