Бібліотека Перця 2019 №05
Київський динозавр
нографії з успішно забутої, але напрочуд яскравої короткої
історії українського бавовництва, яку мали б написати ук#
раїнські економісти й історики, зберігаючи для нащадків
безцінний, успішний, але нині забутий досвід поперед#
ників, але так на це чомусь і не спромоглися.
Так само він захопився питаннями палеоантрополігії і
написав та видав знов власним коштом книгу «Битви
канібалів», яка одразу ж потрапила під негласну заборону,
бо він у ній стверджує, що сучасний визиск людей це є
пряме біосоціальне продовження доісторичного каніба#
лізму, який набув у суспільстві різноманітних прихованих
форм адельфофагії — пожирання людей людьми. Хто ж
таку книжку дозволить продавати? Зараз так усі роблять!
Зараз епоха Дери#та#Дай!
У цій людині химерно поєднався і жорсткий прагматик,
і невиправний книжник. І правник, і романтик. І жертва
обставин, і переможець, який шукає і знаходить вихід з
лабіринтів складних житейських ситуацій. Завдяки цьому
поєднанню непоєднуваного побачив світ і перший вибор#
чий закон України. Директор на той час видавничих про#
грам Української правничої фундації, він стикнувся з тим,
що банки на ту мить взагалі не працювали, гроші між бан#
ками не ходили, а папір з продажу зник, бо розпалися еко#
номічні зв’язки з Росією, яка його постачала. Та, перечи#
тавши у юності гори книг і згадавши досвід героя роману
Бальзака «Втрачені ілюзії», який варив папір з комишу, він
зважився на чистісіньку авантюру: на свій страх і ризик
скупив на Західній Україні за виділені йому на купівлю па#
перу готівкові гроші мало не всю солому і зварив з неї на
Жидачівській паперовій фабриці, яка варила на той час
тільки папір на шпалери, білісінький папір, на якому і на#
друкував півмільйонним тиражем перший в Україні ви#
борчий закон... І якщо бальзаківський герой на комиші
прогорів, то йому з соломою це зробити вдалося. І вибори
відбулися! Та ні до нього, ні після нього цього унікального
історичного експерименту ніхто так більше і не повто#
рив... Це теж українська історія, про яку мало хто тепер
знає. Отак і він влип в історію.
5
Подобається "Перець"?
А чого варті його численні радіопередачі по «Голосу Ки#
єва», у яких він завдяки сприянню редактора програми
Володимира Ісакова (земля йому пухом!) вчив киян, як
опиратися житлово#комунальній мафії і тарифному гено#
циду?! А курси, які вів у відселеному будинку для тих, хто
не був готовий, але хотів повстати проти засилля Швон#
дерів? Будинок після цього чи то спалили, чи то він сам
згорів разом з усім начинням, яким його обладанали, на#
тягавши звідусюди, такі самі ентузіасти, як і він сам... Він
наче пережив у тому будинку друге дитинство з його «шта#
бами» і «землянками»...
І цим химеричним поєднанням пригоди і досвіду, книж#
ництва і пережитого ним особисто позначено і все, що
з’являється з#під його пера. В усьому, що він робить,
домінує прагнення докопатися до Правди і ні в чому не по#
ступатися здоровим глуздом.
Отак він і дожився до того, що став лауреатом премії
імені Івана Франка в інформаційній сфері. Знайшлися як
вороги, так і ті, хто його і запримітили, і оцінили.
У цій збірочці скромно представлено його як київського
сатирика і гумориста, хоча тем, на які він пише, куди
більше. Оповідання «Київський динозавр» чіпляє за живе
як дуже дражливою темою, так і знанням предмета й куль#
турою викладу, які дуже перегукуються за тональністю з
оповіданням Володимира Винниченка «Уміркований» та
«щирий» і дошкульними сатиричними віршами про ук#
раїнців Володимира Самійленка. Трилогія#блокбастер
«Насмішка долі» своєю вишуканою брутальністю близька
до творів Франсуа Рабле чи Ярослава Гашека.
Грунтовні за
змістом, обсягом і викладом, вони належать до реактивної
сатиричної артилерії. Це установки «Град» і «Бук». Бо вони
не сконструйовані, а взяті з життя. Вони ним дишуть. І
б’ють і по навісній, і прямою наводкою по потворних яви#
щах дійсності та дурощах влади.
Уже восьму зиму живе він у холодній квартирі з відріза#
ними батареями, без гарячої води. Усе його майно арешто#
ване. Його переслідують. Він б’ється у судах. Від нього че#
кають на капітуляцію. На білий прапор. А він не здається.
6
Рейтинг книжки
Сатирики: Кінько Тарас
Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг
Copyright © 1922-2024 "Перець"