Бібліотека Перця 2018 №23
ВІД КРИЖОПОЛЯ ДО НЬЮ-ЙОРКА (Нотатки з веселої пам'яті)
3
Київ. Фіндіпошсквер,13. Головний офіс "Фіндіпошу". Кабінет ке
рівника Стратона Стратоновича Ковбика. Ранок. Час 9:26:16.
Голос С.С. Ковбика:
— Ну що, Сідалковський, казав я вам, що із цим цибатим птахом
Чорногузом ми ще не раз поп'ємо води з болота... Ось, любуйтесь!..
Том перший... Нотатки з веселої пам'яті... "Від Крижополя до Нью
Йорка"… Бачте, до якого вирію цього красеня на цей раз закрили
ло...
А це ж ви, Сідалковський, графліберал, до Фіндіпошу це чудодиво
пернате притягли. Сиділо б воно в своєму гнізді — "Перці" —
дониньки! Олівці гризло!.. Так ні! Засвербіло усім вам...
бухгалтера ви
просунуті
... в одному, звиняйте, делікатному місці: свого професійно
го журналюгупісатєля мати. Ще й в один голос у вухо гули: буде, мов
ляв, він своїм гострим "ямбом та хореєм" усілякого роду ворогів та
недругів від контори відганяти. А у вільний час ще й канцелярію нам
підтягне, у протоколах і угодах міжнародних зайві коми та крапки по
видаляє…
Умовили, словом, мою керівну та поблажливу голову!.. А воно —
клоном МатаХарі в підштанниках виявилось. Тепер за новим трудо
вим кодексом такого заволоку втришия не виженеш!.. Скрізь свого го
строго дзьоба суне, до всього йому, бач, діло є... Не доведи Госпо
ди, ще "жучка" десь приклеїть... Хапони, щуко, його за ногу!..
Та й ви, Сідалковський, — теж харош гусь!.. Тільки те й роблю, що
вам нагадую: Фіндіпош — фірма самодостатня, сама в люди вибилась,
самотужки світової слави сягнула, від якої тепер й сховатись ніде...
Наші без ГМО шапки та папахи не тільки вже в Канаді, Гренландії, на
Алясці, країнах Скандинавії та за Полярним колом шаленим попитом
користуються... До самої Північної Африки через Нігерію і острови
Гвінеї Папуа слава докотилась!..
Вчора он Ховрашкевич... Михайло Танасович, розумакавікіпедія
наша... гарну звістку приніс. Триста мільярдів інвестиційних баксів на
рахунок Фіндіпошу із Арабських Еміратів капнуло. Тільки що тепер з
тою макулатурою робити? Жоден банк на зберігання не бере… Ка
жуть, на такі грубі гроші в них сховищ немає… Тепер доведеться ту
зелень собі по кишенях розсовувати!.. От лиха година!..
А ви мені, Сідалковський, як соловей на морозі, все одну пісню му
гичите: "Чорногуз — суперталант!", "Чорногуз — майстер слова!",
"Чорногуз — живий класик!"... Погодьтесь: це ваша провінційна
вдячність за вас говорить! Думаєте, бронзовий пам'ятничок на Вап
ЛІЦЕНЗІЯ НА БЕЗСМЕРТЯ
Замість передмови
Подобається "Перець"?
4
нярському залізничному вокзалі, на пероні якого меткі бабці споко
нвіку насінням торгували і мішки бабла набивали, вам за так…
навая
ли
? Свята простота! Чи, може, скажете, за те, що у сатиричному ро
мані "Аристократ із Вапнярки" вас Чорногуз на весь світ ославив?!.
Фатально помиляєтесь, сизий голубе!.. Дурня то все, що й в болоті
не грузне. Ви, Євграфе, і без літературних витребеньок — хлоп
вартісний! Хоча й баламут, яких світ мало бачив... Проте креативно і
послідовно йдете до Європи. За що вам — щире спасибі! Та й потім,
усе, зрештою, вами власним розумом та вдачею досягнуто...
Тому нехай на нашій фіндіпошівській популярності Чорногуз не
спекулює, як мадам Карапет фініками на базарі, і світової слави собі
не робить. А то, бачте, завдяки нам набрався, як Рябко реп'яхів,
усіляких там титулів, премій і нагород, а тепер іще й новий жанр
освоїв... Мемуарески, бач, називаються!.. Про видатних, великих та
людей непересічних писатизгадувати раптом почав... І себе, ясна
річ, при тому не забуває. Ох і хетрий же!.. До чого б це?!.
Голос Євграфа Сідалковського:
— А може, це шанс, Стратоне Стратоновичу? Он Михайло
Танасович десь у стародавніх римлян вичитав: "Людина, чиє життя чи
епізод із нього закарбовано в художньому слові, вже при житті має
право розраховувати на пам'ятник".
Голос С.С. Ковбика:
— Да?!. Ви це серйозно кажете?! Якщо я вас правильно зрозумів і
дозволю собі логічно домислити, то тінь великих робить великим і то
го, хто вдався до спогадудопису... Що ж, Сідалковський, у хитрощах
ви їйбо перевершили самого Чорногуза. Хвалю!..
Тоді передайте тому жаболовублаговісту, що ми готові поділитися
з ним мирською славою... Хай у другому томі цей штатний Нестор
Літописець накатає кілька новел і про нас із Ховрашкевичем. Заради
слави нам нічого не шкода!.. Так уже й бути — ліцензію на безсмертя
ми йому вже якось черконемо... Та й гонорар на гривень триста хай
в касі контори візьме… Щоб за письмовим столом не охляв нена
роком... Бо через авітоміноз ще такого понавигадує… Цур йому!..
А ви, Євграфе, — для вас, зрештою, вистачить увічнення і на тере
нах рідної Вапнярки — тим часом забийте в столичній мерії ще два
місця під меморіали: Ховрашкевичу — під Кабміном, а мені — на ву
лиці Банковій... Мені з дитинства, знаєте, ще мріялось стояти у золоті
на тлі будинку з химерами... Хай Президент і народ пам’ятає про своїх
видатних синівгероїв!..
Розмову із "жучка"прослушки зняв та до друку подав
Юрій ІЩЕНКО, головний редактор
журналу "ПЕРЕЦЬ. Весела республіка".
Рейтинг книжки
Сатирики: Чорногуз Олег
Художники: Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"