Упокоїлись заводи,
Сотнi українських сiл.
Ти народ обдер, як липку,
Ти обвiв круг пальця нас.
До твоїх долонь прилипли,
Приросли мiльйони «бакс».
За народнi кровнi грошi
Ти iкру й сальце жуєш,
А бридким московським вошам
Україну продаєш!
Вбити нашi Збройнi сили
Москалям допомагав,
Нищив, нiби вовк кобилу,
Наче кролика удав.
Ти свої хитрющi очi
Позичаєш у сiрка —
Чортiвню з трибун торочиш
Мов, покращення чека
Вже сьогоднi, цiї митi,
Тiльки б владу захопить.
Дориваєшся, неситий, —
I з народу крiвцю пить!
Як та п’явка, з нього смокчеш
Українську, чисту кров —
З задоволенням, аж квокчеш,
Бо чимало упоров.
Просинайся, мiй народе!
Україну порятуй!
Яничарiвсловобродiв
Всiх до друзки полюструй!
5