ВIТЕР I ПАПIРЕЦЬ
Байка
Зiрвався Вiтер, i зненацька
Злетiв у небо Папiрець
Та й закричав, крутнувшись хвацько
— От я герой! От молодець!
Досяг такої висоти,
Якої не досягнеш ти!
I, може, довго б ще хвалився,
Та Вiтер, як i появився,
Так несподiвано i зник —
I Папiрець сiв на смiтник.
Як бачите, саме життя
Нам вивело мораль нехитру:
Злiтати може i смiття,
Пiдхоплене поривом Вiтру.
ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ТЕБЕ СПАСТИ
Тобi всього шiстнадцять лiт,
А ти на вигляд старша мами.
Опав, осипавсь з тебе цвiт
Тому, що спиш ти з парубками.
П’єш вина, палиш цигарки,
Щодня хизуєшся в обновi,
Гнеш безсоромно матюки
при всiх чотириповерховi.
СВ, готелi, ресторан —
Все маєш за натуроплату.
О, скiльки невигойних ран
Ти завдаєш i мамi, й тату!
4