
НЕ БУЛО Б ЩАСТЯ...
Член правління ЕПО села Гнилі Голоблі Федір Нетудихат-
ка був на сьомому небі від радості. Як же! Сьогодні на
засіданні йому доручено було негайно з’їздить до Харкова,
щоб закупити на потребу кооперативу два пуди пудри,
цеберку одеколону і цілу тисячу шпильок «невидимок».
Після засідання сам голова, поклавши руку на плече
Нетудихатки, сказав:
— Дивіться ж, Федоре Остаповичу, не підкачайте, річ
надзвичайно важлива. — На що той таємно, із задоволенням
якимсь, відповів:
— Не турбуйтесь, Савелію Захаровичу, все буде зроблено
в найкращий спосіб — комар носа не підточить!
На другий день Нетудихатка у всьому новому рушив до
станції в супроводі друзів і знайомих.
— За яким крамом їдете? — цікавивсь дехто.
Федір Остапович тільки лукаво всміхавсь з-під вуса
і з великою поважністю відказував:
— Це наш кооперативний секрет. Привезу таке, що аж
затанцюєте.
5