
ЯК МИ ЇЗДИЛИ
(З нотаток колишнього спеца)
Відрядження за кордон — дуже важка й дуже складна
справа.
Головне — заїдають доручення.
Тещі треба привезти штучну щелепу, жінці — панчохи
й джемпер, дочці — сумочку, синові — велосипед, братові —
сигари, сватові — портфель, племінниці — рукавички і т. ін.,
і т. ін.
Імпорт для себе встановлено ясно і точно: два костюми,
два пальта, дві шляпи, два плащі, дві пари взуття. Не мало?
А тут ще й установа, що відряджає вас за кордон, в одну
душу: обов’язково купи їй двигун для нового заводу. Ви
розумієте, яке нахабство: до людини, що вже перевантажена
поверх усякої норми, лізуть з якимсь там двигуном! Вони,
мабуть, гадають, що відрядженому спецові тільки й діла, що,
висолопивши язика, бігати по закордонах та закуповувати
двигуни.
7