
РОБОТ
— Алло, це лікарня?
— Так...
— Кардіологічне відділення?..
—
Саме воно.
— Запросіть, будь ласка, хворого Зозулю з п’ятої па-
лати.
— Нікому запрошувати.
— Тобто як?..
— А так.
—
Е-е, а ви?..
— Ні, не ми. Кажу ж, що нікому запрошувати.
— Вибачте, а хіба ви не жива істота?..
— Ні, я робот.
— Робот? З жіночим голосом?
— А вам що — треба з дівочим?.. Я телефонний робот.
Відповідь вам записано на плівку і прокручується, якщо по-
ряд нікого нема з людей.
— Ага, тоді зрозуміло. Вибачте.
— Та що там...
— До побачення.
— Здоровенькі були.
На тому кінці проводу, де відповідав робот, виразно зі-
тхають і, кладучи трубку, невдоволено буркотять:
— Набридло!.. Запросіть їм то з п’ятої палати, чи то з
двадцять п’ятої! Я їм що — робот?! Я всього лише чергова, і в
мене тільки дві ноги і туфлі тиснуть! Походіть з моє — ще не
те відповісте!
5