
ГУМОРИСТИЧНІ ТОРТУРИ
Зал оживає: закінчилась лекція.
Хтось позіхнув, хтось цукерку розгриз...
А на закуску — подбала дирекція —
виступить зараз поет-гуморист.
Йду, папірці із кишені витрушую,—
доля не вельми весела моя:
хочеш — не хочеш, смішити вас мушу я,
бо гуморист отой самий — то я.
Зрештою, хто ж бо тягнув тебе силою?
Сам собі вибрав занять своїх рід.
Зрештою,
в кожного з нас власне діло є,—
слід його, значить, робити як слід.
Тільки я й досі іще сумніваюся:
чи ж воно справді мені по плечу?
5