Знов до милих я губ припадаю,
і так солодко, гарно мені
Я аж очі заплющив на хвильку...
А відкрив, бачу: що за мара! —
Я—у ліжку! І чую: — Васильку,
прокидатись, мій любий, пора!
Відіспався ти нині на славу:
я усе вже попорала скрізь.
Є й квитки на вечірню виставу:
це — тобі мій святковий сюрпризі
7