
Юозас БУЛОТА
ДІЛОВИЙ ПРАЦІВНИК
Обговорювали кандидатуру нового завідуючого
відділом.
— На кому ж це ми зупинилися? — запитав ди-
ректор контори.
— На Барткусі,— заступник подав директору
розгорнуту папку з особистою справою і змахнув
піт із розпашілого обличчя.
Літнє сонце немилосердно смалило крізь вікно,
кабінету. Директор сидів в самій сорочці, з роз-
стебнум коміром, краватка висіла на статуетці
«Футболіст».
— А-а. Ну, а як він, діловий? — запитав дирек-
тор, гортаючи папку.
— Так, діловий. Справу знає. Має знайомства.
У нашій конторі ще тільки рік, а дивіться...
Заступник підняв ліву руку і почав загинати по
черзі палець за пальцем.
— Холодильника головному інженерові дістав за
тиждень. Фінське пальто його дружині — за два
дні. Талон вам на імпортні меблі — за три дні.
Гною для мого саду — через дві години, дідько йо-
го знає, відкіля викопав. Путівку вашій тітці...
— Знаю, знаю...— обірвав директор заступни-
ка.— У цей відділ, зрештою, нам потрібен добрий
організатор... Той Віркутіс був лемішкою...
— Такого організатора, як Барткус, я ще не