
— 1950-й — об’єднання по вирощуванню огірків
керуючий справами. 1953-й — товариство любителів
канарейок — діловод. 1959-й — контора по боротьбі
з гризунами — завгосп. 1962-й — директор ковзан-
ки. 1965-й — директор парку човнів на рятувальній
станції. 1966-й,— перед тим як прийшов до нас,—
завідуючий відділом оживлення утоплеників.
— М-м-м... А як щодо кваліфікації? Яка у нього
освіта?
— Ось, тут написано: непочата середня... неза-
кінчена вища... Двотижневі курси підвищення ква-
ліфікації....
— Кажеш курси... Це непогано,— сказав дирек-
тор.— Цікаво, який випуск він закінчив? Переді
мною, чи після мене? Ні, я закінчив раніше...
— Він на курси приїхав одразу ж після мене,—
пояснив заступник.— А я закінчив одразу ж після
вас...
— Ну, а як інші кандидатури, є що-небудь під-
ходяще?
— Тут є ще такий собі Йоненас. Інженер... Од-
нак зелений ще. Тільки шість років тому закінчив
політехнічний інститут. Не має досвіду керівної
роботи. Інженерну справу знає, але верткості —
ніякісінької. Далеко йому до Барткуса.
— Ну, то чого це ми час гаємо...— директор гля-
нув на годинника.— Давай засідання. Скажи секре-
тарці, хай приготує наказ: Барткуса Йонаса Ада-
мовича з 1 вересня цього року звільнити від обо-
в’язків завгоспа і призначити начальником відділу
механізації. Заробітна плата — згідно списку ста-
вок...
5