«МІЙ» І «НЕ МІЙ»
Вові купили великий, красивий м’яч. Одна поло-
винка у м’яча синя, а друга — червона. Як вдариш
м'яч, він аж дзвенить. І Вова з своїм м’ячем пішов
у двір, Його відразу діти обступили:
— Вово, Вово, ходімо на майданчик у футбола
грати!
А Вова м’яча обома руками обхопив і до живота
собі притис:
— Мій м’яч! І нікому його не дам!
Розсердились на Вову діти і пішли у жмурки
грати. А Вові скучно самому. Тримав він м’яч,
тримав, а потім почав із стінкою у футбола грати.
Бах м’яча ногою, він об стіну вдариться і до Вови
летить.
Так до трьох разів було. А на четвертий раз м’яч
не в стіну вдарився, а в шибку. І влетів у чиюсь
квартиру. Вибіг двірник, дядько Мартин:
— Чий м’яч?
6