Бібліотека Перця 1968 №125

Вуглеводи і віники

Сторінка №4

Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.

АБО

АБО

Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів

У вас ще немає акаунту?

Є запитання стосовно доступу?

Подобається "Перець"?

Бібліотека Перця 1968 №125, Сторінка № 5

Вночі мене шарпали кошмари. Здавалося, що

повна хата людей. Кричать:

— Прокритикуй! Напиши! Пропісоч! Проперчи!

Протягни!

Я ледве дихав. Я пищав:

— Дайте відпочити.

— Ах, ти не хочеш? — кричали вони. — Бюро-

крат! Ми на тебе напишемо!

Другий день відпустки я провів на вулиці, нав-

проти садиби дядька Семена. Засипав калюжу, ко-

пав рів. На третій — перейшов до сусіда ремонту-

вати пліт. Четвертого дня вивозив сміття з-перед

вікон сільмагу. П’ятий день пройшов у нерівній бор-

ні з сусідкою мого друга дитинства. Тільки-но вона

вихлюпувала помиї на його подвір’я, я вискакував

з кущів з відром і відповідав тим же. В результаті

цієї баталії загинули три її курки, одна качка.

Пес, якого вона намагалася загітувати проти мене,

зазнав легкої травми і не вилазив з буди.

Тепер уже п’ятнадцятий день я переписую скар-

ги далекої родички. Роботи вистачило б ще на дві

відпустки. Але до мене вже приходили з про-

ханням написати в газету, що на подвір’ї росте

кропива, жінка не хоче підмітати хату, горобці на

городі не бояться опудала. Людям треба ж допо-

магати.

Рейтинг книжки

Сатирики: Дудар Євген

Художники: Арутюнянц Анатолій