Бібліотека Перця 1968 №119

Запеклий шкурник

Сторінка №8

Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.

АБО

АБО

Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів

У вас ще немає акаунту?

Є запитання стосовно доступу?

Подобається "Перець"?

Бібліотека Перця 1968 №119, Сторінка № 9

— А хай йому біс! їздового з тракторної бригади

не знаєте? Біля магазину на горбочку живе...

— Це, може, «Смичок»?

— Він, він. Покличте негайно!

— Так би й казати треба було. А то якийсь Кузь-

ма. Мало їх у селі, Кузьмів... Немає «Смичка», на

бригаду поїхав.

— Давно?

— Ха-ав! Тому... Ха-ав!.. часів десять..,

— Ви що, дядьку, п’яні? Яких часів?

— Та не часів, я хотів сказати — хвилин.

— Погляньте, може, він ще десь близько...

— Далеко... Мабуть, уже коло верб. Бігом поїхав.

— Іеххх! Дунь-ка!!!

Бригадир кладе телефонну трубку, виходить з по-

льового вагончика, сідає на коня і женеться в село.

Бо весна не жде.

Дунька відчиняє вікно, підставляє обличчя покір-

ливим струменям весняного повітря, відчуває, як

пашать її щоки, і замріяно дивиться в світанкову

імлу. Потім сідає до столу, дивиться у дзеркальце і

фасонить зачіску.

Весна не жде...

Рейтинг книжки

Сатирики: Ткачук Арсентій

Художники: Арутюнянц Анатолій