
Повалили скелі, перевернули понад дванадцять
тисяч тонн породи — нічого собі стружка!
— А хто ж у вас найдужче відзначився? — пита-
ємо бригадира.
Андрій Андрійович задумався, посміхнувся і каже:
— Пишіть: всі шістдесят вісім чоловік.
Тепер багато хто з прохідників у Кривбасі готуєть-
ся зняти таку ж «стружку» і перескочити через
403,4 метра.
Що ж, великої вам удачі! Дерзайте! Андрій Де-
нисенко допоможе, як і раніше допомагав, поді-
литься досвідом.
* * *
І от на тобі! У березні бригада комуністичної пра-
ці Олександра Ростального, якій Андрій Андрійович
старанно допомагав, передавав свій досвід, пройшла
за місяць 421 погонний метр штреку між шахтами
«Саксагань» і «Гігант-глибока» на руднику імені
Дзержинського. Перескочила! Новий, значить, всесо-
юзний рекорд установила.
Прохідники рудника імені Карла Лібкнехта поздо-
ровили своїх «суперників» з видатною перемогою.
Од усієї душі поздоровили, щиро. А Грицько Надто-
чій крикнув їм через кар’єр:
—Ну й добру ж ви зняли стружку, хлопці! А ми те-
пер дамо п’ятсот. Повчимося у вас. Як змагатись, так
змагатись!
І така новина. У Кривбасі народився ще один Ге-
рой — Олександр Панасович Ростальний. їздив
на Всесоюзну нараду передовиків змагання бригад
та ударників комуністичної праці. їхав у Москву,
як і багато інших робітників, без якихось там особли-
7