ЗАТУЛИЛИ ДІРКУ
На місці вибитої шибки
Хтось до вікна Ганчірку приладнав —
Якісь обноски та обривки,
Аби по хаті вітер не гуляв.
На те вікно дивитись навіть гірко,
Одна утіха: затулили дірку!
Робилось це всього на день, на два
(Так, як і в нас буває, — тимчасово).
Як тільки шибка трапиться нова,
Ганчірку у куток посунуть знову.
Але Ганчірка — скажемо без зла —
По-іншому усе це сприйняла:
— Прийшов мій час,— промовила пихата,—
Віднині я нестиму світло в хату.
Забудем, що колись було.
Тепер я... майже скло!
Не буду вже підлогу мити...
І залишилась у вікні стриміти.
В людей знайшлось багато інших справ —
Всяк заклопотаний роботою своєю,
Ганчірку так ніхто й не зняв:
Чи їй повірили, чи звиклися вже з нею...
І досі там стирчить вона.
6
Мораль ясна:
Даремно дивляться на ту Ганчірку люди.
Негайно треба знять її з вікна.
А шибку вставити.
Світліше ж буде!