Бібліотека Перця 1959 №49
Молоді Перчани
А тут ще така щаслива нагода: мала відбутися ра-
йонна нарада передовиків, і Прокіп Іванович, як
завжди, заїхав за Іваном Прокоповичем. А він чоло-
вік хитрющий!
Виходили вже з хати, коли Катеринопільський
шепнув своїй дружині Уляні Пилипівні:
— Ти ж там той...
А далі так, що вже й не чути. Лише посміхаєть-
ся та правим оком кумедно підморгує. Може б, ми й
не догадалися, про що вони шепчуться, коли б Уля-
на Пилипівна не крикнула: «Та чи ти не той... Він же
кроля й нюхати не хоче!..»
— Чш-ш... чш-ш!.. Роби, що я велю!..
На щастя, Прокіп Іванович уже був за дверима.
Однак, Іван Прокопович дотримувався конспірації:
«Пару кролів, кажу, засмаж... З цибулею... поріж
шматочками — і на тарілку!.. Курячу голову теж на
тарілку, для видимості...»
Виходячи, навмисно голосно додав:
— Зроби ж, Пилипівно, як я сказав!.. Пару пів-
ників жирненьких!.. Увечері заїдемо...
Повернулися додому пізно. У хаті так шпигонуло
в ніс смаженим, що Прокіп Іванович одразу згадав
про півників. Але розмови про нараду передовиків
та про перехідний Червоний прапор не припинив.
— Гаразд, згоден, що «Україні» віддали прапо-
ра, — бурчав Прокіп Іванович. — Але за що ж мене
так чистили? Га?
— Пішого сокола і ворони б’ють, — допікав су-
сіда господар.
— Хоч би за серйозне щось перчили, а то... — вів
своєї Звенигородський, — за дрібничку критику роз-
вели...
7
Подобається "Перець"?
Сторінка №8
Бібліотека Перця 1959 №49
Сторінка №8
Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
Рейтинг книжки
Художники: Александрович Ігор Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"