Бібліотека Перця 1955 №21
СТАРИЙ ДРУГ
Сторінка №4
Бібліотека Перця 1955 №21
Сторінка №4
Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
Подобається "Перець"?
народження його нареченої збігається з роком за-
кінчення ним інституту. А Федір Васильович ще
налив собі чаю і вів далі:
— Так, так, летить час. Тридцять другий рік...
Тільки сказати... Ті, що в тридцять другому народи-
лися, вже нареченими повиростали. Летить час! У
тридцять другому ми з тобою, Андрію, ватманський
папір переводили, до захисту дипломних робіт готу-
валися, а твоя Віва пелюшки в цей час переводила.
І от на тобі! Вже наречена! Двадцять три роки...
Багато води втекло...
Димченко сидів, як на голках, сердито сопів
і думав:
«Хай би він мене краще лаяв, умовляв не розлу-
чатися з Галиною, а то ні, крає серце по кусочку й
сіллю присипає».
Перепелиця сьорбав з чашки і дедалі глибше
занурювався в спогади:
— А пам’ятаєш, як ми жили комуною? Як ти до
Гальки, чи то пак, до Галини Спиридонівни на поба-
чення бігав. Записки мною передавав. Хороша вона
була дівчина! Гарна, розумна, здібна! При аспі-
рантурі залишили, так вона ж через тебе, чорта дов-
гов’язого, не залишилася. Пам’ятаю, професор Ду-
бович...
Димченко весь час совався, як на гарячому. Хви-
линами йому навіть хотілося, щоб Перепелиця
захлинувся чаєм, закашлявся й забув, про що гово-
рив. Але Перепелиця й не думав захлинатися. Тоді
Андрій Олександрович вирішив сам вихопити іні-
ціативу:
— Професор Дубович? Чудесний старик! На
його лекціях ми сиділи, мов заворожені...
6
Рейтинг книжки
Сатирики: 
Художники: Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"