
Чи той Снігур, що на березі всівсь, як дома,
Надувши пухирем червоні груди:
Ну, звідки в нього пір’ячко таке?
Накрав десь.. Скре-ке-ке!
Злодії, шахраї усюди.
І знов скрегоче, знов тріщить,
Що аж луна іде по лісі.
Ось від Ворони до Сови летить,
Там суду вимага, а там—комісій.
То перед Соколом Ворону лає,
Що та злодіїв покриває,
То плеще скрізь півдня:
«Від Сокола добра не жди: рідня!..»
Та скоро взнали всі: та тріскотня —
Самісінька брехня.
* * *
Чого ж Сорока всюди так кричала,
Наклепи зводила?
Бо крала!
10