Український художник. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Народний художник України (1993).
Працював у галузі книжкової та станкової графіки, монументального живопису.
Ілюстрації до «Енеїди»
Котляревського Анатолій Базилевич працював над ілюстраціями до «Енеїди» Івана Котляревського 10 років, постійно щось міняючи та додаючи нове до майстерних малюнків. Дивний, гнучкий малюнок був збагачений невеликою кількістю локальних кольорів і такими міцними характеристиками персонажів, що окремі ілюстрації виглядають як станкові картини. Проникнення у сутність літературного тексту було таким всебічним, що ілюстрації його роботи важко відірвати від сюжету і книги. Вони стали явищем української друкованої графіки. За ілюстрації до «Енеїди» видавництва «Дніпро» (Київ, 1968 рік), отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».
Інші ілюстрації
До творів Тараса Шевченка: «Причинна», «Катерина», «Перебендя», «Відьма», «Єретик», «Гайдамаки» (всі кольорові, олія, 1961), станкового твору «Зустріч з сестрою» (м'який лак, 1963), малюнків для поштових листівок з українськими народними піснями на слова Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Од села до села», «У гаю, гаю», «Ой гоп, гопака» (всі — туш, перо, акварель, 1961), «Перебендя старий, сліпий», «Якби мені черевички» (обидві — туш, перо, акварель, 1962). Брав участь в ілюструванні ювілейного видання «Кобзаря» (Київ, 1964 — ілюстрація до поеми «Тарасова ніч», м'який лак, 1963). Оформив видання «Малий Кобзар» (Київ, 1969);
Івана Нечуя-Левицького: «Кайдашева сім'я» (кольорові, Київ, 1980); Григорія Квітки-Основ'яненка: «Пан Халявський» (чорно-білі, Київ, 1977);
Івана Франка: «Абу-Касимові капці» (кольорові, Київ, 1984);
Станіслава Лема: «Повернення з зірок» (обкладинка та авантитул, чорно-білі, Львів, 1965);
Кіндрата Кропиви: «Брама невмирущості» (чорно-білі, Київ, 1974).