Журналістська і письменницька доля молодого літератора також
складалася по%різному. Спершу він працював коментатором Ук%
раїнського телебачення ("Актуальна камера"), потім перейшов на
посаду головного редактора студії "Укртелефільм", ну а там взагалі
— став директором телестудії "Вежа", головним редактором все%
укранїських газет і журналів тощо. Він автор ряду поетичних книг,
документальних фільмів, гостросюжентних пуліцистичних творів...
Зате із журналом “Перець” знайомство в Аркадія Музичука
склалося дещо оригінально, із гумористичним, погодьтесь, забар%
вленням. Його студентська курсова робота мала назву “Психо%
логічні закономірності нарису”. Коли у далекому 1965 році за іро%
нією долі її прочитав як рецензент Федір Маківчук, то вердикт бу%
ло винесено негайно:
— Ну, що, хлопче%п’ятикурснику, як головний редактор жур%
налу скажу: якби не ваші наполеонівські плани йти у “серйозну”
журналістику, то я вас би негайно забрав до себе у “Перець”. Пе%
ро у вас гостре. А з “психології” нарису недовго перевчитись і на
“психолога” гумориста%сатирика. Хист до веселого слова маєте
природний. Думайте і вибирайте...
Не знаю, якою інтуїцією послуговувався тоді Федір Юрійович,
відкриваючи для себе новий талант, але Аркадій Степанович Му%
зичук, я певен, уже не одне десятиліття і сам сушить голову: кого і
чого в ньому більше? Чи гумориста, чи отого — читай вище його
солідний послужний список.
А тим часом з%під його пера мимохіть народилася ще і ось ця че%
ргова дошкульна книжечка. Де, окрім гострої сатири, кумедних,
чудакуватих психологічних типів та образів хоч відбавляй... Бо муд%
рий сміх своїми смислами не тільки щедро звеселяє людську душу,
а й виховує в кожному з нас громадянина%патріота. Що доведено,
власне, вже і світовою практикою та якою активно послуговується
і нині наш сучасник — усміхотворець Аркадій Музичук. З яким ми,
без зайвого лукавства, добре всі знайомі... Давним%давно!
Юрій ІЩЕНКО.
4