Не полишав свого гострого іронічного пера Василь Чеч
вянський і в роки Першої світової війни. Та й пізніше, коли після
пролетарської революції, вже в роки громадянської війни, слу
жив на керівних посадах у Першій кінній...
Та найповніше розкрилився його талант гумористасатирика
у журналі "Червоний Перець", де вони разом із молодшим
братом Остапом Вишнею, який на той час очолював цей до
шкульний часопис, заповзялися щиро і завзято боротися за
"людину нової формації".
Проте "сміятися над уже радянськими дурнями та вже їхніми
пороками", як любив частенько повторювати Остап Вишня,
обом братам судилося недовго.
Першим, як і належить за бюрократичним "табелем про ран
ги", під нещадну гільйотину "дурнів" у 1933 році потрапив го
ловний редактор журналу О. Вишня, а згодом до "холодних
голів, гарячих сердець та чистих рук" чекістів долучився і сам
відповідальний секретар редакції. Хоча добре змащений кро
в'ю механізм репресивної машини "найгуманнішої в світі дер
жави" Василь Чечвянський спізнав ще задовго до календарної
дати свого арешту.
Як рідного брата "ворога народу" письменникагострослова
було позбавлено будьякої можливості знайти роботу і хоч
якось прогодувати сім'ю...
Три довгих роки на волі видавались йому цілими десятиліття
ми. Це були роки суцільних поневірянь, душевних мук, безнадії
та, головне, творчого бездіяння...
Веселе слово буквально клекотало у плодовитому літерато
рові. Тільки вдуматись: із 1928го по 1934 рік Василем Чеч
вянським було написано і видано 16 збірок сатири і гумору.
Скромною частинкою тих творівусмішок ми ділимось сьо
годні і з нашими читачами. І тим самим ще раз увічнюємо па
м'ять неповторного гумориста, нашого старшого побратима
перчанина, що назавжди залишився в історії розстріляного Ук
раїнського Відродження як людинасвято, людина іскристого
сміхотворного таланту. Чиє сміливе і дошкульне Слово не
втрачає своєї сили і донині. Переконайтесь!
Юрій ІЩЕНКО.
4