Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Бібліотека Перця 2018 №04

Нема життя

Розмір тексту: 
Бібліотека Перця 2018 №4, Сторінка № 3
Бібліотека Перця 2018 №04
3
15 липня 1937 року в катівні столичної
Лук'янівської в'язниці за вироком виїзної
сесії Військової колегії Верховного Суду
СРСР від 14 липня того ж року "контрре
волюціонера, терориста" Василя Губенка
Чечвянського було розстріляно.
...У протоколі закритого судового за
сідання було записано: "Винним себе не
визнав, від останнього слова відмовився".
Та за цим скупим лиховісним канцелярським рядком, що
увінчувала безкомпромісна крапка, наче зримо поставав сам...
Василь. Із його неординарним характеромвдачею — нескоре
ним, мужнім, неподоланним... Та непохитною вірою у всеоб'
ємну правоту — що колись, крізь морок суцільної брехні та
мракобісся, до поколінь прийдешніх таки долине світло живо
цілющої Правди...
Таким твердим та непохитним у власних принципах знали Ва
силя Чечвянського за життя його рідні, близькі та друзі...
Якщо послуговуватись революційнобільшовицькою термі
нологією, то народився майбутній "ворог народу" 12 березня
1888 року на хуторі Чечва, що на Слобожанщині, в родині
відставного вояка царської армії Михайла Кіндратовича Губен
ка та його подружини Параски Балаш, простої селянки із В'язо
вого.
У багатодітній родині із сімнадцяти дітей Василь був "перва
ком", як образно жартував молодший за нього на рік брат Пав
ло (майбутній легендарний Остап Вишня). Від меншого ж бра
та, що дуже полюбляв вигадувати всілякі прізвища, перейняв і
собі цю грайливу затію.
Тож і не дивина, що різноманітні псевдоніми — В. Ч., Вас. Ч.,
Василь Грунський, Василь Чечвянський, ЧечвянськийКолюмб,
— якими згодом підписував свої веселі твори недавній випуск
ник Київської військовофельдшерської школи і практикуючий
після неї по госпіталях медбрат Василь Губенко, тільки так за
рясніли на шпальтах армійських газет.
СМІХ,
ЩО КУЛІ НЕ БЕРУТЬ...
Подобається "Перець"?
Бібліотека Перця 2018 №4, Сторінка № 4
Бібліотека Перця 2018 №04
Не полишав свого гострого іронічного пера Василь Чеч
вянський і в роки Першої світової війни. Та й пізніше, коли після
пролетарської революції, вже в роки громадянської війни, слу
жив на керівних посадах у Першій кінній...
Та найповніше розкрилився його талант гумористасатирика
у журналі "Червоний Перець", де вони разом із молодшим
братом Остапом Вишнею, який на той час очолював цей до
шкульний часопис, заповзялися щиро і завзято боротися за
"людину нової формації".
Проте "сміятися над уже радянськими дурнями та вже їхніми
пороками", як любив частенько повторювати Остап Вишня,
обом братам судилося недовго.
Першим, як і належить за бюрократичним "табелем про ран
ги", під нещадну гільйотину "дурнів" у 1933 році потрапив го
ловний редактор журналу О. Вишня, а згодом до "холодних
голів, гарячих сердець та чистих рук" чекістів долучився і сам
відповідальний секретар редакції. Хоча добре змащений кро
в'ю механізм репресивної машини "найгуманнішої в світі дер
жави" Василь Чечвянський спізнав ще задовго до календарної
дати свого арешту.
Як рідного брата "ворога народу" письменникагострослова
було позбавлено будьякої можливості знайти роботу і хоч
якось прогодувати сім'ю...
Три довгих роки на волі видавались йому цілими десятиліття
ми. Це були роки суцільних поневірянь, душевних мук, безнадії
та, головне, творчого бездіяння...
Веселе слово буквально клекотало у плодовитому літерато
рові. Тільки вдуматись: із 1928го по 1934 рік Василем Чеч
вянським було написано і видано 16 збірок сатири і гумору.
Скромною частинкою тих творівусмішок ми ділимось сьо
годні і з нашими читачами. І тим самим ще раз увічнюємо па
м'ять неповторного гумориста, нашого старшого побратима
перчанина, що назавжди залишився в історії розстріляного Ук
раїнського Відродження як людинасвято, людина іскристого
сміхотворного таланту. Чиє сміливе і дошкульне Слово не
втрачає своєї сили і донині. Переконайтесь!
Юрій ІЩЕНКО.
4
Рейтинг книжки

 Copyright © 1922-2024 "Перець"