
Хрущик вперто продовжує ходити на роботу і писати
заяви до профкому.
21 червня.
Сьогодні щасливий день! За десять цеглин і мішок цементу
виміняв зубну пасту, кілограм солі, пляшку оцту і п’ять
гудзиків. Ура!
8 липня.
Траур. Хрущика посилають до Швеції на перший
міжнародний конгрес безробітних. Від цієї новини у мене
відновилася виразка шлунку. У вахтерки Люсі почалися
передчасні пологи. Бараболя від хвилювання переплутав
склянку з водою і залпом вицмулив флакон з канцелярським
чорнилом марки «Веселка-2». Одне слово, всі від раптового
щастя мало не збожеволіли. Тільки Хрущик пишається. Як
свиня у капелюсі. Садюга!
16 липня.
Повернувся з відрядження «безробітний» Хрущик. Навіз
хапуга звідтіля всілякого мотлоху. Інакше не став би
розкидатись сувенірами. Мене ощасливив запальничкою.
Люсі привіз соску для немовляти. Бараболі відвалив
цілісінький рулон туалетного паперу!
Але, здається, за кордоном Хрущик загубив останню
в голові клепку. Почав плести такі нісенітниці, що не лізуть ні
в тин, ні у ворота. Добалакався до того, ніби їхні безробітні
живуть краще, аніж наш шеф. Такої безсоромної брехні ми
ще не чули. Бачиш, зрівняв солідну людину із твердим
щотижневим спецпайком якогось безробітного...
Від імені колективу за дезінформацію оголосили Хрущику
бойкот і позбавили пайка на мило.
15 серпня.
В зв’язку з нечуваним врожаєм зернових у магазинах
почалися перебої з хлібом та сірниками. У відділі пройшли
збори: розглянули неетичну поведінку Хрущика. Після
повернення із-за кордону він остаточно чокнувся. Якось
вранці Бараболя спіймав його на гарячому, коли Хрущик
7