
НЕХАЙ СОБІ ТЯГНУТЬ!..
Прочитавши назву книжки, дехто, напевно, зга-
дає про рака, лебедя й щуку з відомої байки, які
були в одній упряжці, а тягнули хто куди попало.
Так от, відразу ж застережу: полтавчанка Антоні-
на Торлюн — не щука, а кияни Микола Дмитрієв
та Марко Меламед — не рак і лебідь. І тягнуть во-
ни воза, навантаженого гумором та сатирою, до-
сить дружно й злагоджено. При цьому, кожен з
них має свій голос, який нерідко звучить зі сторі-
нок періодики. Різні вони й за фахом. А. Торлюн,
яка має найвагоміший доробок з них — випустила
дві збірки байок,— працює журналістом, М. Дмит-
рієв — робітник, а М. Меламед— інженер. Пара-
лельно з основною своєю роботою чимало часу від-
дають літературній творчості. З натвореного ними
й опублікованого в журналі «Перець» і вкладено
цю збірку, чи то пак, воза, який вони утрьох тяг-
нуть до читача. Ну, що ж, раз упряглися в лямки
нелегкого й відповідального жанру, нехай собі тяг-
нуть, тішать людей веселим дотепом, гострим сло-
вом, тонким ліричним жартом!
Іван НЕМИРОВИЧ.
4