Бібліотека Перця 1978 №223
Щаслива пора
ВИБАЧТЕ, ЛІКАРЮ...
— Сідайте. Ось тут. Рота відкрийте. Ширше.
Котрий турбує?
— Та кутній же...
— Ясненько,— лікар ухопив щипці.— Ще ширше
рота роззявте. Уявіть собі, що вам дали не чарку,
а цілий кухоль. Отак. Так тримати. А ми його
ота-а-ак.
— Ого! Ой! Ой!
Лікар поблажливо посміхається:
— І зуб на долоні.
— Що ж ви зробили! — волає дядько.
— Вирвав. А що?
— Та його ж пломбувати сьогодні збиралися.
— То діло стоматологів-терапевтів, що на друго-
му поверсі. А ми хірурги.
— Тю на мене... Так оце я поверхом помилився?
Ну, коли таке діло, то вибачте, лікарю, за турботи.
— Будь ласка. Хто там ще на черзі?
5
Подобається "Перець"?
МІЛКО...
Сію. Завітав якийсь з району.
— Мілко сієте,— каже мені.— Ось я хутко зна-
йду ваше керівництво. Я їх насію. Заглибіть сош-
ники.
Першим за кілька хвилин, немов на пожежу,
примчав бригадир. Мопедом. Для годиться про-
йшовся по сліду сівалки і помахом руки зупинив
мене.
— Петровичу! — незадоволено покрутив лисою
головою.— Ти ж старий сівач. Невже треба вчити
і тебе? Ану заглиби.
Поїхав. Під’їхав на мотоциклі керуючий. Пробіг-
ся по гонах. І також сюди.
— Петровичу! Уже ж сивина на скронях твоїх.
Глиби.
І цей поїхав. Де не візьмись,— агроном з дирек-
тором. Покопирсалися, як курки. Подовблися.
— Мілко! — вихекнули.— Швидше неси гаєчний
ключ.
А в обід заїхав хтось із тресту.
— Глибоко! — сказав.— Зерно на той світ зако-
пуєте. Де ваше керівництво? Ось я їх... Виміліть
сошники.
Цього разу керівництво прибуло юрбою. Одно-
часно.
— Виміляй! — ще здалеку летіли накази.
— Міли! Ти ж гробиш овес.
Я вкотре не встигаю рота відкрити, як агроном
вихоплює з моїх рук гаєчний ключ. На якийсь мі-
крон крутнув болта-вимілювача. І в цю саме мить
поруч зупинилася «Волга».
6
Рейтинг книжки
Сатирики: Ендеберя Віктор
Художники: Василенко Анатолій
Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг
Copyright © 1922-2024 "Перець"