Я повірив, і ми випили знову.
— й саме тепер, коли винахід уже в кишені, ко-
ли я навіть закінчив дисертацію — для початку,
зрозуміло, кандидатську, — ці невігласи з Цент-
рального бюро поставили мені в колеса палку.
Хіба це не затиск талановитих винахідників у моїй
особі — погодься, Закусило!
Я погодився, і ми випили по четвертій.
— Але я цього так не залишу! — пообіцяв Зякін.
— Я їх по судах затягаю. В усі газети напишу.
Громадськість підніму. Комісіями зацькую. До
президента Академії дійду, а свого доб’юся. Про
мене і мій винахід ще заговорять — можеш бути
спокійним, 3акусило!
Я заспокоївся і поцікавився, про який винахід іде
мова.
— Як, ти ще не знаєш?! — вражено вигукнув
Зякін. — Я винайшов препарат для посиленого
росту нігтів!
І він урочисто простягнув мені ліву руку, на якій
стирчали нігті дециметрової довжини.
8