
ЯК СМЕРТЬ ТРОХИ ДУБА НЕ ВРІЗАЛА
(Байка-фейлетон)
— Як!? Люди досі терплять Бюрократа? —
Гукнула Смерть, стискаючи кісся. —
Ну, Бюрократ, тримайсь! Прийшла розплата!
Пиши пропав! Твоя, брат, пісня — вся!
Причепурилась, щоки підмастила,
Нарихтувала добре інструмент.
«Ет, не таких, — подумала, — косила!
Цього ж я укладу в один момент!»
У понеділок рушила в контору,
Де діяв цей запеклий Бюрократ.
Відвідувачку вгледівши сувору,
Від страху затремтів весь апарат.
Лиш секретарка пісеньку мугика —
На каблучках високих круть та верть.
— Ви хто така? — питає і хихика.
— Як хто? Його я персональна смерть!
А Бюрократ? Це стріляна вже птаха:
Сидить у кабінеті й ні телень —
Чита «Футбол».
Що вдіє Костомаха,
Якщо у нього неприймальний день!..
І знов прийшла.
— Не набридай, небого, —
Говорить секретарка, люта вкрай, —
Поїхав в управління — до самого.
Чекати — марна річ. Отож, гуд бай!
5