Бібліотека Перця 1963 №76
Вічний курсант
— Фу! — полегшено зітхнув Семен Гаврилович,
витираючи чоло. Здавалося, він розв’язав якусь важ-
ливу справу, після чого вже має право і перепочити.
Щойно з його кабінету вийшов кремезний чолов’я-
га в темносиній толстовці, з польовою заяложеною
сумкою, ремінці якої були намотані на здоровен-
ний кулак. Широке обличчя грало посмішкою.
Спустившись по мармурових сходах, чолов’яга
залишив будинок міністерства й попрямував у рес-
торан «Театральний». Сів там за вільний столик,
гукнув до літньої офіціантки: «Ей, дєвушка», — і
звелів подати все те, що замовляється під такий доб-
рий настрій.
Чолов’яга цей — давній знайомий Семена Гаври-
ловича — Архип Тимофійович. Колись, років шіст-
5
Подобається "Перець"?
надцять тому, вони починали, як-то кажуть, свій
життєвий шлях. Тепер Семен Гаврилович очолює
управління міністерства, а Архип Тимофійович...
Коли треба було десь влаштуватися, він завжди
звертався до Семена Гавриловича. У таких випад-
ках він приїжджав до Києва.
— Здоров, друже! — шумно вривався він у кабі-
нет свого знайомого. — Вибачай, я без церемоній.
Хоч ти й великий тепер начальник, але, думаю, що
не зазнався, й вирішив тебе провідати...
На це скромний Семен Гаврилович відповідав:
— Добре. Я дам розпорядження у радгосп «Хліб-
ний». Там тебе непогано влаштують.
Спочатку Семен Гаврилович влаштовував колиш-
нього приятеля на різних роботах у своїй системі.
Коли Архип Тимофійович прибував на місце при-
значення, він з незалежним виглядом подавав па-
пірець.
— Від самого Семена Гавриловича!
Його одразу ж влаштовували, пропонуючи на ви-
бір кілька посад.
Приятель Семена Гавриловича мав широку нату-
ру. Він не боявся говорити, що на роботі себе не
осоромить.
Та незабаром з’ясовувалося: слова й діла в Архи-
па Тимофійовича, як небо й земля, далекі одно від
одного. До нього придивлялися, йому підказували,
йому допомагали. Кінець кінцем, приходили до вис-
новку: треба знімати з роботи. Щоб не образити
Семена Гавриловича, Архипа Тимофійовича не зні-
мали, а переводили на іншу роботу. З керуючого
відділком радгоспу його призначали бригадиром,
потім завідуючим їдальнею. Між іншим, це анітро-
6
Рейтинг книжки
Сатирики: Стендик Павло
Художники: Арутюнянц Анатолій
Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг
Copyright © 1922-2024 "Перець"