Бібліотека Перця 1962 №70
Замужем і вдома
Сторінка №8
Бібліотека Перця 1962 №70
Сторінка №8
Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
Подобається "Перець"?
Дядя кинув оком на мій дорожній портфель.
— Мабуть, уповноваженим до нас?
— Тепер вгадали.
— По хлібу чи по молоку?
Бувають випадкові зустрічі, коли страшенно хо-
четься, щоб вони швидше скінчилися. Цього разу
мені теж дуже хотілося, щоб швидше одв’язався від
мене цей дядя, і я сказав:
— Уповноваженим по організованому набору аре-
штантів.
У дяді очі чомусь раптово округлилися і почали
швидко, швидко кліпати, очевидно, без всякої на те
його згоди.
— А ви ж де працюєте? — прохрипів дядя.
Ех, рішаю, брехать, так брехать.
— Може, чули, — кажу, — є в Києві Лук’янівська
тюрма. Так я туди недавно начальником призначе-
ний. А це приїхав у Клевань по арештантів.
Дядя аж одсахнувся від мене і ще дужче зблід.
Ну, думаю, зараз дасть дьору і лишить мене в спо-
кої. Але моїм сподіванням не судилося здійснитись.
Дядя помаленьку переборов у собі якесь незрозумі-
ле мені внутрішнє почуття і почав виявляти зовсім
несподіваний, я б сказав, хворобливий інтерес до
мнимо очолюваного мною богоугодного закладу.
Мені було поставлено більше десятка «А як?» і не
менше десятка «Чи правда?»
Чи правда, допитувався дядя, що режим тепер
у тюрмах построгішав, що вже матраців нема, а спа-
ти кладуть на твердих нарах, і подушки вже не пір’-
ям набивають, а соломою? А як харчують? Чи прав-
да, що й харчі в заключенії погіршали? А як з пере-
10
Рейтинг книжки
Сатирики: Маківчук Федір
Художники: Зелінський Валерій Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"