
талі дошліфував і глянув на свій виріб — аж сли-
ну ковтнув: справна дівиця, — «до припорції».
— Кгм! — бухикнув бог. — Ну, йдіть, молодята!
Працювати вам не треба — все в раю до ваших
послуг, а думати треба тільки про мене, бо я — ваш
творець... — Подививсь на Єву, на Адама, на яблу-
ню.— І от що. Ні ти, Адаме, ні ти, Єво, щоб яблук не
рвали і не їли, бо животи болітимуть. Ясно? А те-
пер бігайте, в пісочку грайтеся, а я спочину після
трудів праведних.
І вознісся бог на небо. Десь на якусь хмару ліг,
у якусь хмару закутався — та й заснув.