Ми з Володею Пальцуном ровесники. Обидва народилися
навесні злощасного 37го року, тільки я в давньому козацько
му краї на Миколаївщині, а він у такому ж козацькому краї на
Дніпропетровщині. Дякувати долі і, либонь, Божій волі — наші
батьки пережили той страшний час і, доки ми не стали дорос
лими, не ділилися з нами своїми моторошними спогадами. За
те, як і мільйони інших таких же батьків, твердо й непохибно
ростили нас у категоричному несприйнятті підлості, підступ
ності та зрадливості…
Мабуть, саме тому і Володимир Пальцун, і я обрали для себе
дуже непростий фах — журналістику, найголовніший предмет
якої — людина, її честь і совість у протиборстві з тими ж
підлістю, підступністю й зрадливістю.
Отож ми стали однокурсниками. Більше того — одногрупни
2
Володимир Пальцун — однокурсник,
одногрупник і однодумець
Дружній шарж Олександра Монастирського