Журнал Перець

ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1973 №19 Сторінка 8

(Гуморески, Вибрики Пегаса, Усмішки)

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1973 / № 19 / Сторінка № 8

Журнал Перець 1973 №19 Сторінка 8 - Гуморески, Вибрики Пегаса, Усмішки. Як ми дізналися з оголошення, нещодавно тут відкрито екскурсійний пункт, що організовує автобусні турне по різних визначних місцях, далеких і близьких. На жаль, обійдено увагою тих, хто хоче зробити екскурсію по самій Володарці автобусом чи пішана. Навіть потрібної довідкової літератури для них нема. Щоб заповнити цю прогалину, ми виріши ли укласти коротенький ілюстрований екскурсійний довідник по Володарці, яка теж має багато вартих уваги місць. Отже, шановні любителі подорожей, Володарка один із наймальовничіших райцентрів Київщини. Вона сповита у зелені пелюшки лісів, напоєна пахучою настойкою довколишніх луків, оперезана голубою крайкою тихоплинної Росі... Коли завітаєте сюди слекотної днини, вам не завадить знати, що у Володарці є ПЛЯЖ. Тут створено всі умови для відпочинку: чудово почувають себе на пляжі мури, гуси, качки, блаженно хрюкають засмаглі на сонці свині. Скоро й ми будемо отак, ділиться думками про майбутнє директор комбінату комунальних підприємств О. 3. Діденко. У найближчі п’ять років виростуть на піску грибки... Можливо, навіть, кіоск із морозивом з’явиться... Значить, є надія. А пони що любителям прохолоди пропонуємо відвідати МІСЬКИЙ ПАРК. Приємно зануритись у його тінисті алеї, відпочити на одній із трьох поламаних лав. Рідко ще в якому райцентрі зможете надибати такий куточок дикої природи. З часом він перетвориться у справжній заповідник. Вже й тепер кози тягнуть закуску тут просто з рун у тих, хто приходить сюди, як то кажуть, на свіже «півлітра». Якщо ж кози для вас не бажана компанія, прямуйте в КАФЕ «РОСЬКА». Козам, ясна річ, тут нічого не перепадає. Та й вам може перепасти менше, ніж ви сподівалися. Наприклад, м’яса. Дівчата на роздачі молоді, працюють на високих швидкостях, просто не встигають Іноді всього покласти, розводить руками директор об’єднання громадського харчування П. Я. Бондаренко. Але щоб відвідувача хтось обікрав боронь боже. Відносно цього в нас строго... Так що спокійно можете зайти в «Роську» в обід або ще краще увечері: кафе радо зустріне вас веселим передзвоном пляшок, збудженим гамором, настояним на горілці словом... Значним центром культури і відпочинку є РАЙОННА БІБЛІОТЕКА. У її читальному залі можна почитати свіжу газету, куплену по дорозі в кіоску. А якщо захочеться ознайомитись з новинами за триваліший період, то можете й самі зробити газетну підшивку. Розшукати потрібну періодику вам охоче допоможуть юні слідо пити-школярі або техробітниця, яка завідує тут підшивками преси... Примарафетилась, як тут кажуть, за останні роки Володарка. У райцентрі з’явився центр з новими адміністративними будинками, гарною площею, універмагом. Милує око новенький будинок побуту. Сяють увечері на центральній, щойно заасфальтованій, вулиці сучасні ліхтарі-світильники. З’явиться з часом банно-пральний комбінат. Будуть завжди місця, вода й світло в готелі. В недалекому майбутньому вже вимальовуються обриси нової автостанції. Тоді, звичайно, перестануть зриватися автобусні рейси, і вчасно можна буде сюди дістатися або звідси виїхати, чого не могли зробити ми. Довідник уклав Є. КОЛОДІЙЧУК, проілюстрував А. АРУТЮНЯНЦ. Київська область. ДАЛИ ПЕРЦЮ! У фейлетоні «Сеанс гіпнозу» («Перець» №8) розповідалося, що завідуючою магазином села Гришки Деражнянського району на Хмельниччині працювала Підлипна М. Не зовсім чесно працювала, бо пристрасть до чужої копійки мала. Тому навіть вдавалася до самовільного завищення цін на товари. Покупцям, котрі робили їй зауваження, завідуюча щедро давала здачі грубою лайкою. З Хмельницької облспоживспілки повідомили редакцію, що Підлипну М. з роботи знято. З неї утримано, а покупцям повернено гроші, вторговані від продажу товарів по завищених цінах. Мал. С. ГЕРАСИМЧУКА Не лякайся, це не кардіограма, а лише схема ритмічності роботи мого заводу. БАБИНСЬКА БИТВА «Дорогий Перче! Директор рибгоспу «Бабин» Лещи-шин В. А. та його заступник Оліяр Д. І., разом з гостями, вирішили відсвяткувати День рибалки. Зібралися вони в конторі рибгоспу...» (Це початок листа, що надійшов до редакції з села Бабин Середній на Івано-Франківщині. Як розвивалися події да лі. дізнаєтеся з віршованого коментаря) У рибгоспівській конторі шум і гам... Кінець столу возсіда директор сам. А подалі між гостями теж хмільний, Оліяр Денис заступник бойовий. Ось підвівсь один з гостей і від душі Палко вимовив до всіх: Товариші! Ми пили уже за шефа й за рибгосп, За рибалок виголошували тост; Вип’єм зараз за особу І яку! о товариша Лещишина близьку; а особу, що в рибгоспнім штаті є, Що зарплату як касир нам видає: Многих літ і щастя шефовій жоні!!! А у мене, хіба що, нема рідні?! Раптом, брязнувши на діл одну із чар, Гордо вигукнув заступник Оліяр. Правда, я вам не Лещишин-бюронрат, І моя жона не вписана у штат. Але прошу!.. Доказати він не вспів, Бо директор в нього пляшку запустив!.. Не здригнулась і в заступника рука, Як попудив він у шефа судака! Тільки шеф був заповзятим молодцем І в одвіт пожбурив миску з холодцем! Облизався Оліяр. Ревнув, як віл. У екстазі прудко вискочив на стіл. Вазу з фруктами важку схопив ураз І по тім’Т по директорському хрясь! ...Ой, чого там, кажуть,…

Гуморески Вибрики Пегаса Усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

Copyright © 1922-2024 "Перець"