Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1974 №18 Сторінка 4

(Гуморески)
Журнал Перець 1974 №18 Сторінка 4 - Гуморески. Якщо в крісло він угруз, Вкляк у телевізор Хай пожежа, землетрус, Хай хоч кобра лізе... Жінка їсти подає Та бурмоче кисло: Скоро, горенько моє, Ти зростешся з кріслом! Хоч одну ж бо пропусти Телепередачу: Сину б треба помогти Розв'язать задачу. Та чи я йому лакей?! Татко огризнеться. Бачиш, ніколи: хокей Осьдечки почнеться!.. Безхокейний нині день! Жінка йде в атаку. Не сиди, неначе пень: З сином побалакай! Позавчора він приніс З поведінки «двійку». Вчора хтось розквасив ніс: Десь устряв у бійку... Не здіймай, татусь гуде, Шуму-тарараму! Бачиш, зайнятий: іде Кінопанорама!.. Та дружина знову тут: Подає «гостинець»: Ось, досидівсь: кличуть в суд!.. Твій синок злочинець!!. Вухом ледь повів татусь, Очі в телерамі: «З залу суду»?.. Подивлюсь. По якій програмі? Володимир ЧУБЕНКО. м. Запоріжжя. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Начальникові науково-дослідного сектора Херсонського сільськогосподарського інституту імені Цюрупи, кандидатові сільськогос- подарських наук доценту Кондіоні А. К. заманулося влаштувати собі квітуче життя. Перш за все він призначив свою дружину Олександру Олексіївну старшим науковим працівником. А потім подружжя з ентузіазмом узялося вирощувати тюльпани на своїй присадибній ділянці та у винрадгоспі «Дніпровський». Усі роботи виконували у службовий час і за державний рахунок, зарплату одержували справно, а насіння квітів збували тому ж винрадгоспові та радгоспові імені Калініна. Не забували при цьому скла- дати фіктивні акти, нібито воно привезене аж із Казахстану. Це тільки квіточки,-- радів доцент-нвітколюб, а незабаром і ягідки будуть. Щоб дізнатися, на які ж ягідки сподівалось учене подружжя, Перець відрядив до Херсона свого кореспондента, в результаті чого у №12 журналу з’явився фейлетон «Чим пахнуть тюльпани?». Прокурор Херсонської області тов. Шутур-минський повідомив редакцію, що після виступу Перця проти А. К. Кондіоні порушено кримінальну справу. Отакими виявилися ягідки! Фелікс ДЕРЕЦЬКИЙ Мал. В. ГОРБАЧОВА КІНЬ Карасям дістав із поштової скриньки лист на офіційному бланку, уважно прочитав, протер очі, прочитав знову і зайшовся реготом. Сміявся так, що сусіди стривожено висипали у коридор і дивилися на нього із співчуттям, вважаючи, що він збожеволів. У кімнаті він перечитав листа ще раз там було розпорядження негайно внести податок за но- НЯ Всю ніч Карасяка розбирав сміх. Уранці, одначе, він вирішив усе з’ясувати і подався в управління. Ян ви можете стверджувати, що коня у…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"