Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1977 №10 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1977 / № 10 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1977 №10 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. БДЖОЛА-ПЕРЕДОВИК 'ТГ' елеграфне Мал. А. ВАСИЛЕНКА У КОЗЯТИН ЧЕРЕЗ ПОЛЮС ВІННИЦЬКА область. (Кор. ТАП). «Не інакше, як через полюс було доставлено судову повістку Із Ру-жнна в Козятинсьне відділення Південно-Західної залізниці, заявив кореспондентові ТАП юрисконсульт відділення М. Я. Холін. Бо як ще йяожна пояснити те, що повістка перебувала в дорозі аж 14 днів, хоча від Ружина до Козятина всього-на-всього 33 кілометри». Працівники зв'язку поки що не спростували версії М. Я. Холіка. ТРОЛЕЙБУСНИЙ ФЕНОМЕН СУМИ. (Кор. ТАП). «Пасажира треба знатні» під таким девізом працюють нині водії Сумського тролейбусного управління, очолюваного В. І. Рудіним. З цією метою на деяких маршрутах (зокрема. № б і № 7) проводиться цікавий психологічний експеримент: ян вестиме себе пасажир, коли біля зупинки за півгодини й більше не з'явиться жодного тролейбуса, а потім раптом їх під'їде одразу кілька? Протягом кількамісячних спостережень встановлено, що мінімум 90 процентів з юрби очікуючих за всяку ціну прагнуть упхатися до першої машини, абсолютно ігноруючи Інші. Оскільки причин даного феномену ще не з’ясовано, експеримент триває. І ПОВІДОМЛЕННЯ Культмасовий сектор ТАП повідомляє усім заінтересованим особам, що стеля в приміщенні Коліївського сільського клубу (Тульчинський район Вінницької області) уже завалилась і тепер вони можуть відвідувати клуб без страху за своє здоров'я. У мене кожного дня то наради, то засідання, то обмін досві дом, так що ніколи й мед збирати! БЕСІДИ ЗА КРУГЛИМ ПЕРЧАНСЬКИМ СТОЛОМ ПЕРЕЦЬ. Здоровенька були, Василю Петровичу! Дійшли до мене чутки, що ви дбаєте про свій колгосп, не шкодуючи ні сил, ні здоров'я, ні... ГОЛОВА. Ой, дбаю, о дбаю, голубчику, це люди правду кажуть. Бу- Розмова Перця з головою колгоспу імені Куйбишева Вовчан-ського району Харківської області В. П. Скрипниченком ває, мотаюся по господарству, не ївши, не пивши... ПЕРЕЦЬ. ...ні коштів. ГОЛОВА. Ой, вірно, ой, правильно, лебедику! Для громадського добра хіба ж можна труситися над тими гріш- ми! Та коли треба, я скільки завгод но викладу. ПЕРЕЦЬ. Ну, от, приміром, скільки вам довелося викласти за ремонт борін? ГОЛОВА. Сущу дрібницю якихось дев’ять тисяч з гаком. ПЕРЕЦЬ. Ого! ГОЛОВА. А чого ви, батечку, ого-каєте? Борона це ж громадський реманент. І використовується для громадського добра. То хіба ж можна жалкувати за тими тисячами! ПЕРЕЦЬ. До речі, Василю Петровичу, кому ви їх виплатили? ГОЛОВА. Добрим людям, соколику, ой, добрим. Забув, правда, як їх звуть. Пам'ятаю, що повернувся од ного дня до контори з полів і рерм не ївши, не пивши, усе клопотався за громадське добро, а мене якісь хлопці чекають. Ми, кажуть, ремонтна бригада, проїздили оце повз ваш колгосп та й вирішили посприяти в підготовці сільгоспінвентаря до трудової весни другого року п’ятирічки. «Ой, посприяйте, братики, від казую, довіку дякуватиму!» ПЕРЕЦЬ. А хіба, Василю Петровичу, у вас немає своїх майстерень і своїх ремонтників? ГОЛОВА. , голубе сизокрилий, є, аякже: в нас отакі-о чудові майстерні. Ми і комбайни самі ремонтуємо, і трактори, і автомашини, і що хочете... ПЕРЕЦЬ. Так навіщо ж було вдаватися до послуг якоїсь мандрівної бригади? ГОЛОВА. А щоб першість вибороти, золотий мій, щоб бути в авангарді походу назустріч весні. Я й угодку з тими добрими людьми тут же уклав, угодку... ПЕРЕЦЬ. Про що ж? ГОЛОВА. А про те, що вони беруться в найкоротші строки відремонтувати плуги, культиватори, сівалки, лущильники, борони... ПЕРЕЦЬ. І як строки виявили-ся-таки стислими? ГОЛОВА. Не те слово, срібний, не стислими, а суперстислими: усе зробили за одну темну ніченьку. ПЕРЕЦЬ. За одну?! І плуги, і культиватори, і сівалки, і лу... ГОЛОВА. Борони, діамантовий мій, тільки борони. Добрі люди виявились вузькими спеціалістами, то що ж я їх з’їсти повинен? ПЕРЕЦЬ. І ото ви їм за це дев’ять із гаком тисяч??? ГОЛОВА. Так зате ж темпи, орлику, темпи які! Біда лише, що ніхто цього розуміти не хоче. Прокуратура чіпляється, народний контроль знущається: мовляв, я виявив халатність, безвідповідальність, безконтрольність, нехлюйство, навіть головотяпство. Бу« 2 проглянути гарно закру- будь ласка, докурити вашу люльку, бо я свою вдома забув, шанобливо просить комісар Мегре. Він затягується кілька разів і пропонує: авайте-но спробуємо прокрутити всі події. Товариство погоджується. На екрані йде ретроспекція подій. Буковина. Літо. Спека. В приміщенні Глибоцької райспоживспілки засідає правління. Голова Дорчик Ге- оргійович Ницуляк виступає з промовою: Друзі, колеги! Ми переживаємо тривожну пору. Літо щойно почалось, а другий квартал, як не дивно, вже закінчується. Але це ще півбіди. А вся біда полягає в тому, що нам до піврічного плану закупівлі яєць бракує не якихось кількох десятків і навіть не кількох сотень, а не проти ночі хай буде сказано кількох сотень тисяч штук! Присутні красномовно зітхнули. Я чув, що Чернівецький хлібозавод продає занаряджені йому яйця. Заводові вони зараз не потрібні. Можна їх закупити буцім для продажу подарство Чернівецького тресту громадського харчування. На екрані багато свиней вище середньої худючості. Чути хорове голодне рохкання. ! раптом бачимо радісне обличчя в. о. директора господарства Б. М. Периуса. Він бадьоро доповідає про рекордні щомісячні прирости живої ваги свиней. І знову голодні льохи голосно просять їсти. І знову керівники господарства переможне доповідають про блискучі прирости. Перевірка. Виявляється, на папері свині важать на дев'яносто тонн…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"