Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1978 №14 Сторінка 3

Журнал Перець 1978 №14 Сторінка 3. Подейкують, наче один кінорежисер, який знімав фільм з життя фізиків, наказав збудувати в павільйоні хитромудру складну машину, усю з блискучих трубок, кнопок та дротів. Від справжніх синхрофазотронів режисер категорично відмовився: вони, бачте, видались йому надто простими на вигляд. Не знаю, наскільки ця оповідка правдива, але певен, що електродоїльні установки, змонтовані на молочній фермі радгоспу ім. Лесі Українки, що в Пустомитівському районі на Львівщині, безумовно, задовольнили б запити найвимогливішого любителя технічної естетики. Складні сплетіння блискучих трубок доїльної установки радували око вишуканим мереживом малюнка. Трубки елегантно йшли кудись крізь стінку. А там що, за стіною? Либонь, якийсь вели- Признатися, збентеження директора я до кінця зрозумів дещо згодом, коли вже в Києві, в «Укрсільгосптехніці» розмовляв із заступником начальника відповідного главку М. В. Андрійчу- ком. Ми до цього часу не одержуємо комплектів обладнання для кормоцехів. Збираємо їх із різ- них механізмів, які часто-густо дуже неохоче сти куються один з одним. А втім, це стосується взагалі комплексної механізації ферм великої рогатої худоби. Якщо для птахоферм одержуємо ком- плекти обладнання повністю, для свиноферм частково, то для корів поки ще жодного не одержали. Отже, щодо горезвісного бору, то директор радгоспу має певну рацію. З кого йому при такому становищі запчастини вимагати? З вас, звичайно, рішуче запевнив я. нерідко їх виробляють зовсім не з того матеріалу, що був запрограмований конструкторами. Але не лише тому. Часто-густо ті ж транспортери, холодильні та доїльні установки починають передчасно просити лікування або замолоду віддають богу душу через невмілу експлуатацію. ...Радгосп «Щедрогорський» Волинської області одержав новий холодильник. Наладку його доручили чи то конюхові, чи то чабанові, який вийшов на пенсію. Чи то їм обом разом. А ті взяли та й залили в компресор замість фреону... автол. Холодильник у відповідь на такий нерозумний жарт, зрозуміло, образився, вийшов із себе та з ладу. І довго не міг прийти до тями. А в іншому господарстві тієї ж області подібний «спеціаліст» перекрив вентиль, внаслідок чого вода в трубці замерзла, а холодильна установка, навпа- ки, розморозилась. Але чому ж до машин допускають профанів? ЩО ТАМ, ЗА СТІНКОЮ? Невже зовсім нема спеціалістів, які розуміються на техніці? Ну, не будемо вже надто категоричні. Дехто є. На тій же Волині приблизно аж третина працівників, які обслуговують техніку на фермах, пройшла певну підготовку. На Львівщині таких дещо більше. Але й тут, як і в цілому по республіці, аматорів-самоуків все ж значно більше, ніж потрібно для нормальної роботи ферм. Хто ж має вчити? Хто зобов'язаний організу- вати навчання? чезний бак? з багатозначною обізнаністю ди- летанта поцікавився я. М-м-м, з непевністю, властивою ахів цям, кивнув директор радгоспу Федір Іванович Коломієць. Ця непевність стала мені зрозумілою трохи згодом, коли настав час доїння. Доярки ввімкнули апаратуру й дружно заходилися цідити молоко... у звичайні відра. У тім-то й річ, сумно захитав головою Михайло Васильович, немовби висловлюючи свою думку про компетентність співрозмовника. А нам з кого, не підкажете, бува? Підказати мені було важкувато. Ну, скажімо, щодо патрубків до доїльних апаратів тут усе більш-менш ясно. їх регулярно постачає Лисичан-ський завод гумотехнічних виробів. Регулярність Самі господарства в цьому насамперед зацікавлені. Ось вони та міністерства, що ними керують сільського господарства і радгоспів нехай потурбуються, твердять у «Сільгосптехніці». Ми залюбки! Але ж спеціалісти у них. І сама «Сільгосптехніка» не менше за нас зацікавлена в збереженні техніки. Адже на них летять всі шишки за затримку ремонту, недостачі запчастин... От нехай і навчають!…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"