Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1980 №06 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1980 / № 06 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1980 №06 Сторінка 3. ДОБРЯГИ І НЕГІДНИКИ Йдеться не про порушників правопорядку. Про тих нема мови. З тими все ясно. Йдеться про морально дефективних, сказати 6, службово-побутового профілю. Тих, хто порушує моральний кодекс нашого життя. Такому морально дефективному, ну, якомусь там інтриганові, чи кар’єристу, чи знахабнілому хаму, лава підсудних, звичайно, не загрожує. їм загрожують тільки ганьба і оргвисновки. Та на ганьбу їм начхати вони безсоромні. А от щодо оргвисновків, то для них така неприємність професійний ризик. До того ж досвідчений негідник володіє дивовижною здатністю після чергового фіаско знову й знову випливти на поверхню (тут доречний морський термін «непотоплюваність»). Оця «непотоплюваність» і створює в дурній голові морально дефективного ілюзію безкарності. Зрештою такий покидьок, упевнившись, що йому наче псе сходить з рук, нахабнішає, втрачає обережність і сам себе демаскує. І тоді люди здивовано питають сдин одного: «Ну як ми раніше не бачили, що цей негідник негідник?». Кажуть: «хитрість розум дурнів». Людці нечистої совісті, хоч і дурні, але хитрі. Саме тому декому з них удається до певного часу хапати від життя те, що йому не належить по праву. Та не тільки тому. Є ще довірливі добряги. Гуманісти в лапках. Це з їхньої ласки морально дефективні подекуди ще розкошують. Трапляються вони й серед науковців. Чомусь, може, частіше, ніж серед інших. Типовий науковий добряга це, за моїми спостереженнями, поважна людина поважного віку, Мал. Р. САХАЛТУЄВА Швидше, Раєчко, бо в мене скоро почнеться обідня перерва. ГІРКИЙ РОЗДУМ яка посідає поважне становище (завкафедрою, керівник лабораторії, професор) і, отже, має відповідний вплив у відповідних колах. Ось чому пробивний проноза, прагнучи посісти тепленьке місце при науці, звичайно шукає собі патрона-заступ-ника в особі такого високоавторитетного добряги. Це зрозуміло. Важче зрозуміти, чому ті добряги їх підтримують. Може, вони надто довірливі, надто сентиментальні, і їх легко розчулити. Може, реноме благодійника тішить їхнє самолюбство. Адже всі вони страшенно люблять протегувати, патронувати, опікувати, добродіяти, виявляти чуйність... Добрість, звичайно, шляхетна риса. Напевно, навіть краща риса справжньої людини. Та тільки (пробачте за самоочевидне!) не сліпа добрість. Бо ж саме через тих добряг без берегів захищаються ще дисертації, наполовину списані з чужих праць, не перевелися ще липові науковці... І чи не через ту їхню добрість деякі інститути позбавлено права присуджувати вчені ступені? Спитайте наукового добрягу, чому він узяв під свою високу опіку людину нездарну та ще й більш ніж сумнівної моральної репутації. Якось я спитав. Що поробиш, розвів руками добряга, я невиправний гуманіст. Прагну робити добро людям. Хіба це погано? Отож, хочу допомогти й Іксенкові. Адже і він людина. Тому влаштував його у себе на кафедрі. Добряга вочевидь пишався своєю добрістю. А хіба не чули, що іксенко кар’єрист та інтриган? Так, так, щось чув. У нас його чомусь не люблять. Мабуть, він таки справді колись комусь не догодив. Хлопець ще молодий, запальний. Міг і помилитися. Але ж людей треба жаліти. Підтримувати. Може, й він вилюдніє... Негідника пожаліли, а науку? Ну який…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"