Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1983 №19 Сторінка 2

(Друже Перче)
Журнал Перець 1983 №19 Сторінка 2 - Друже Перче. А. КУЛИНИЧ. Миколаївська область. Хочу розповісти тобі, як борються з рекламаціями на свою продукцію працівники харківського заводу «Оргтехніка». Купив я, приміром, авторучку з золотим пером виробництва цього заводу за досить пристойну ціну 37 крб. 50 коп. А заповнивши її чорнилом, виявив, що вона протікає. Відправив я ручку на завод і за якийсь час, у квітні цього року, одержав їі назад разом з супровідним листом працівника заводу т. Євтушен-ка, в якому він запевнив мене: тепер, мовляв, скарг бути не може! Проте після першої ж заправки довелося мені вдруге відсилати злощасну ручку до Харкова: вона текла, як і раніше! І тільки після цього повторного акта моя «золота» авторучка текти перестала. Річ у тім, що тепер мені їі вже не повертають і на мої листи не відповідають. Бачиш, Перче, як усе просто? Очевидно, харківські бракороби вирішили працювати за принципом: «Не подобається вам наша продукція? Ну й не треба! Ми гроші з вас за свою халтуру злупили й будьте здорові». В. ЗАХАРЧУК. м. Славута Хмельницької області. Як би ти кваліфікував такий випадок: послали ми на гарантійний ремонт трактор МТЗ-80, а працівники Кудашівської рембази Щорсівського району на Дніпропетровщині повернули нам його без кабіни, без кришки бензобака, без захисних щитків і багатьох інших деталей. Пообіцяли довезти усе це за кілька днів, проте минуло вже кілька місяців, а ніхто нам нічого везти й не думає і за вимушений простій трактора платити не збирається. Не знаємо, як ти, а ми такий гарантійний ремонт не можемо назвати інакше, як гарантійним обкраданням. 1 тільки можемо позаздрити спокоєві керівництва нашої П'ятихатської райсільгосптехніки, яка саме й відправляла наш трактор у Кудашівку як, до речі, й ще один трактор, Т-70, котрий ще взимку прибув на рембазу в Криве Озеро Миколаївської області та не повернувся і досі. О. ПОЛТАВЕЦЬ. Колгосп «Світло Жовтня* ТГятихатського району Дніпропетровської області. Якби небо коли-небудь і впало на землю, то тільки не над територією Чауського кар’єроуправління тресту (Ми- колаївська ооласть). Подивись, які своєрідні підпорки на цей неймовірний випадок підготували тут його керівники на чолі з І. М. Рудяком. Правда раніше ці опори мусили виконувати зовсім іншу роль, а саме: тримати на собі восьмикілометрову канатну дорогу, будівництво…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"