Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1984 №18 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1984 / № 18 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1984 №18 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. Мал. А. ВАСИЛЕНКА БЕРЕЖУТЬ НЕРВИ СПОЖИВАЧА Як передає наш львівський кореспондент а м. Дрогобича, тут на місцевому деревообробному комбінаті з великою оперативністю реагують на скарги споживачів. Варто, скажімо, було В. Погуленку з Черкаської області листовно висловити незадоволення з приводу того, що придбав їхній меблевий гарнітур «Трускавець» некомплектним (не вистачає дев'яти поличок), як йому тут же відстукали телеграму за підписом директора. Мовляв, не хвилюйтеся, «дано розпорядження, полички незабаром будуть». Чекав вів чотири місяці тих поличок. Знову написав. А йому у відповідь знову заспокійливу телеграму. Бережуть на комбінаті нерви споживачів! ПІДСТУПНИЙ місток ПОПЕРЕДЖЕНО ВІННИЦЬКА область. Двісті років справно служив мешканцям села Розкош ІІІарго-родського району місток через річку Мурашку перед в’їздом у це село. Однак останнім часом місток з невідомих причин став нехтувати своїми обо-в’язками і нахабно розвалився посеред річки. З цієї причини в’їхати до села стало неможливо. У зв’язку з таким неподобством на місце події прибула комісія з райвиконкому та сільради. Комісія суворо попередила місток про неприпустимість подібного ставлення до роботи й про необхідність відремонтуватися. Райвиконком схвалив рішучі дії комісії. КОНЦЕРТ ПО ТЕЛЕФОНУ Не один рік скаржилися мешканці Вапнярки Томашпільсь-кого району, що на Вінниччині, на погану роботу радіо. То воно зовсім мовчало, то ледь чутно шепотіло. «Не можемо останніх вістей послухати чи концерту», бідкалися вони. І от місцеві зв'язківці вирішили нарешті відгукнутися на ті слізні благання. Підключили вони радіомережу до... телефонного кабелю. Тепер мешканці села, знявши телефонну трубку, можуть собі слухатн і останні вісті, й концерт. Уже маму і на море з собою взяли, а вона все невдоволена. кришталевої Минули часи, коли масовий споживач глобально скаржився на відсутність деяких необхідних товарів. Нині спостерігаємо в цій царині безперечний стрімкий прогрес: кожне порядне підприємство вважає справою честі мати свій цех по випуску ширвжитку. Важка індустрія рішуче простягла свою мускулясту руку назустріч місцевпромові і разом з ним енергійно вдарила по дефіциту електросамоварів і зубних щіток, дитячих горщиків і пилососів, дамських сумочок і канцелярських кнопок. Залишається тільки спокійно чекати, поки їх кількість, за невблаганним законом діалектики, неминуче переросте у свою вищу стадію якість. Однак многотрудний шлях задоволення все зростаючих споживацьких потреб нерідко встелений тернами... До вересня 1978 року Кременчуцький ливарний завод мирно продукував собі балки і рами для залізничних вагонів. А з відходів сировини ливарники, на радість домогосподаркам, випускали ще й різний металевий посуд. Здавалось би, чого більше? Однак для повного свята душі явно чогось бракувало. Миски-каструльки це не престижно. Хочеться чогось, гм-гм, такого... замріяно мовив на одній з виробничих нарад директор підприємства Ю. О. Коваленко і зробив у повітрі невизначений жест рукою. Ай справді! Не чавунцем єдиним! загорілися головні спеціалісти і почали навперебій сипати пропозиціями. Коли було одностайно відкинуто ідеї портативної вогнетривкої шафи, набору сувенірних шампурів «Радість мисливця» і чавуннолитого абажуру у стилі «ретро», хтось несподівано подав цілком оригінальну думку: Братці, а чому б нам не взятися за... кришталь? Чутлива насторожена тиша запала у кабінеті. І зачаровані вуха присутніх раптом почали досить виразно вловлювати в ній мелодійне подзенькування ажурних дорогих келихів і салатниць. Оце іде-ея, захоплено загули спеціалісти. Це саме те, чого найгостріше потребує зараз наш споживач! Тільки хто ж нам... е-е... під цю ідею кошти виділить? пролунав чийсь обережний голос. Ми ж із вами, як це сказати, працюємо трохи не того... не в тому профілі, га? Але песиміста негайно зацитькали: Не можна ж бути таким приземленим! Треба дивитись у перспективу! Ні, ви тільки уявіть собі: у нас буде свій, кременчуцький кришталь! Можливо, це буде найзнаменитіша марка в Союзі! А то ще, може, й у світі! Перші призи на міжконтинентальних виставках! Спецзамовлення іноземних компаній! Грандіозно! І на заводському подвір'ї негайно розгорнулися ударні роботи по спорудженню першої у Кременчу-. ці скловарної печі, або ж гути. Розгортати їх, щоправда, довелось у глибокій таємниці, оскільки йшлося про грубе порушення фінансової дисципліни. Але така дрібничка не бралася до уваги. Заводське керівництво діяло за принципом: пан або пропав! Ось вимуруємо гуту, дамо першу продукцію а там хай карають... Якщо рука підійметься. Переможців, ха-ха, не судять! Коли ж гута була майже готова і повітря, 2 У черговий раз мешканець села Іванівни (Долинський район Кіровоградської області) Зазвірський В. С. згадав народну мудрість про оту бабу, що не мала клопоту, та купила порося... В даному разі замість поросяти були плитки, що їх виробляє Долинська рембуд-дільниця. А придбав він грузовик цієї плитки, щоб хату облицювати. Та за тиждень плитка, що лежала у дворі, почала розпадатись на складові компоненти: на пісок ДАЛИ ПЕРЦЮ! і цемент. Кинувся Зазвірський до рембудділь-ниці, де йому цей товар підсунули, а там з ним і говорити ніхто не хоче. А виконуючий обов'язки начальника Буряков В. П. так прямо і сказав: «Бачили очі, що купували...» І залишився невдаха-покупець і без плитки, і без грошей. Про такий сервіс Долинської рембуддільниці і розповідалося у фейлетоні під назвою «Бачили очі...», надрукованому у № 8 журналу. Начальник управління ремонту та будівництва житла на замовлення населення Міністерства побутового обслуговування УРСР Г. А. Д’яков надіслав редакції відповідь про те, що Зазвірському В. С. повернуто 573 крб., які він сплатив за браковану плитку. А Бурякова В. П. з посади техніка-кошторис ника звільнено. Переговорний пункт Ірпінського міського вузла зв'язку Київської області. Вбігає захеканий чоловік. Братці-громадяни, де тут до Києва дзвонять? Восьма кабіна. Але кінець черги на вулиці. Чоловік біжить надвір, займає…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"