Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1985 №08 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1985 / № 08 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1985 №08 Сторінка 4. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Минуло вже, Катерино, сорок років, як ми з тобою тут розписалися... Олександр ДОВЖЕНКО Лист фашистському офіцеру Офіцере! Хто ви в минулому інженер чи Г агроном, чи кандидат наук? Чи архітектор, чи художник, чи, може, професіонал війни? Мені однаково. Сьогодні ми стоїмо один проти одного на моїй сплюндрованій українській землі, а між нами вирита могила. Я син українського народу. Мені сорок дев'ять Л років. За професією я кінорежисер. Мої фільми демонструвалися у вас в Німеччині. В 1930 році у Берліні на Курфюрстендамі і на Унтер-ден-Лінден в кінотеатрі «Камера» довго демонструвався мій фільм «Земля». Я жив тоді в Берліні, мав друзів серед працівників німецької культури і не раз бував у них в гостях. Тепер ви мої «гості». Хтось із вас спить на моєму 1 ліжку, обідає за моїм столом, складає плани поневолення мого народу в моєму робочому кабінеті. Ви завойовники. І коли я згадую про все це мені робиться смішно. Чим ви думаєте і що ви робите? Ви завойовники народів у середині XX М століття?! Я немало прожив на світі і немало бачив і думав. Я вас питаю: хіба сьогодні можна одній державі завойовувати другу? Адже такий спосіб розв'язання взаємин між народами людство давно вже пережило. Це анахронізм, і це було б сьогодні смішно, . коли б не було так небачено жахливо. Не засобами воєн, тим більше тотальних, мусять сьогодні люди завойовувати собі щастя, і особливо німецький народ, який я називав колись народом золоторуким. А зараз на золотих руках у вас поодростали звірячі № кігті хайль Гітлер! Боже мій, який колосальний дивовижний абсурд! «Але ми завоювали майже всю Європу, скажете ви. Наполеон не зробив того, що зробили ми під Гітлером!» Добре. Я не буду нагадувати вам, чим кінчив Наполеон. Нагадаю лише, що проти Наполеоне бились німецькі партизани за свою свободу, і ваш ! орден «залізний хрест» родився у цій визвольній боротьбі, а ви зараз заробляєте його на чужих пожежах. Ви завоювали Європу. Добре. Але скажіть мені, скажіть своїм солдатам, де ж ваше щастя? Чому ж немає радості перемоги у вас і у ваших солдатів? Чому тривога все більш і більш охоплює ваші душі? Чому смуток і невдоволення, і грізні передчуття гризуть ваше серце? Чи не тому часом, що ви пролили багато людської крові, знедоливши десятки мільйонів людей? Так, тому. Життя не прощає убивцям, незалежно від суспільних законів. Може, тому, що вас ненавидить весь світ? Так, і тому. Бо рушієм і мірою життя є добро, а не зло, дружба, а не зненависть і не поневолення. А найголовніше, мій непроханий кривавий гостю, тому, що нечуване не добре діло, в яке поверг вас ніцшеанствующий маніяк Гітлер, не може кінчитися вашою перемогою, і ви або вже знаєте це і боїтеся собі признатися, ховаючи це в підсвідоме, або лише відчуваєте, і вам якось важко й каламутно, як проклятим чи засудженим. Ось чому ваша інтелігентність так часто впадає в жорстоку брутальність, і ви вчиняєте тоді з своїми солдатами огидні злочинства, що викликають у нашого народу законне почуття зненависті до вас, і гніву, і бажання битися з вами до останньої краплі крові. Ми немало труда зараз покладаємо,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"