Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №20 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1986 / № 20 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1986 №20 Сторінка 3. Мал. В ЗЕЛІНСЬКОГО А ВИ НЕ ЧУЛИ? «Шановна редакціє! Мабуть у зв'язку з відсутністю регулярної інформації про Чорнобиль, серед обивателів поширюються найбезглуздіші плітки. Як справедливо відзначалось на одній з республіканських партійних нарад; слід оперативно роз'яснювати безпідставність чуток. Отож, чи не могли 6 ви це безглуздя висміяти!» (З листів до редакції). Ви не були останніми днями в Чорнобилі? запитує мене приятель таким тоном ніби я особисто там прописаний, а він постійно живе. Останнім часом не був! відповідаю цілком серйозно. Так ви нічого не чули? Не чув! насторожено дивлюсь на нього. А до мене оце вчора приїхала двоюрідної сестри по бабиній лінії внучата племінниця, так вона таке розповідала, таке розповідала, що не знаю, чи й вам розказувати... А все ж? заінтригований, я присів на стілець. Так ви серйозно нічого не чули? Серйозно нічого не чув! Ну знаєте! Вам і не знати! Кому ж тоді знати? Ну, так і буде я вам уже розповім. Але домовилися це суто між нами. так от слухайте: лосі в чорнобильських лісах виздихали. Вепри ходять лисі, як барабани. Хоч бери на них, як на бубні, грай. Щетина світиться, наче північне сяйво. Особливо темної ночі. Але ж щетини на вепрах, ви кажете, нема? Та я маю на увазі ту, що на землю осипалася. Різнокольоровим маревом над травою сяє... А папороть? Ви не бачили, які папороті повиростали? Як у період мезозойської ери. В ніч на Івана Купала таких вам папоротей і не присниться. Тепер вчені над цим знову мізки сушать. Нова ж загадка природи: чи то папороть так зацвіла, чи це від радіації вона світиться. А яблука? Про це навіть у «Правде» писали. Одне яблуко до 300 кілограмів. Вони прямо на землі валяються. їх ніхто не їсть, машини стороною об’їжджають. А риба? Я вже не кажу про те, що зябра теж світяться. Але ікру прип'ятсь-ка риба уже не викидає. Тепер живе у печерах, а молодняк годує молоком! Пташиним? перепитую. Вам усе жарти! Я вам серйозно кажу! Не вірите ваша справа. Але за що купив, за те продаю. Родичка ж розповідала. Не чужа ж. Він на хвильку передихнув, а тоді з новим запалом і з образою в голосі почав розповідати: Ну, гаразд! Про Чорнобиль ви не вірите. Не вірите, що картопля в цьому році там завбільшки з горщик, цибуля не менше волейбольного м’яча, а помідори й на баскетбольний потягнуть. Але ви живете в Києві. Тоді скажіть мені таке: ви академіка Про-дмивухо давно бачили? Продмивухо? Я ось уже двадцять п'ять років живу в Києві, а Продмивухо ні разу не бачив! Ні разу? Ну, кілька разів у спину бачив. Я ж не академік, не член-кореспондент і навіть не доктор наук. А професора Забіяку? До Забіяки чи Зарізяки теж не дуже поспішаю. Поки що серце... тьху, тьху, як у того вашого оленя з прип'ятських лісів в доісторичний пе- ріод Тільки серце розміром трохи менше. Але за силою як…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"