Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №05 Сторінка 4

Журнал Перець 1987 №05 Сторінка 4. КСІОМА будівельної справи: незакін-чений об'єкт невдовзі після того, як його залишають напризволяще, починає «танути». Можливо, дещо демонтують і вивозять самі будівельники. Куди потрібніше. А дрібніше стає трофеєм найхазяйновитішої частини навколишнього населення. Можливо... Про це можна лише здогадуватися. Бо, незважаючи на те, що незакінчений об'єкт тане просто на очах, «розтоплюють», як правило, не вдається. Коли до незавершеного будівництва повертаються знову, на його місці часто знаходять проектні ріжки та ніжки. Будівельники ставляться до цього по-філософському. Мабуть, через віковічну таємничість процесу танення. його ПОМІТИТИ, ЯКІ ж сили рерми І справді, хто розібрав і куди переніс будівельний матеріал з незавершених єгипетських пірамід? І це в умовах майже стерильної пустелі! Тоді, КОЛИ 8 будівництві використовувалися багатотонні кам'яні мега-блоки. Жодного сліду... Дехто, правда, грішить на ацтеків. Схожі брили знайшли у їхніх будівлях. Але в це важко повірити. Відтарабанити стільки каменю через океан, в інший куток світу, мені здається, не під силу навіть такій розвинутій давній цивілізації, як ацтекська. ...Які ще думки можуть виникнути у людини, що потрапила у циклопічні споруди майбутнього свинарника-маточника на 12 тисяч поросят біля Решетилівки? Згідно з планами десятилітньої давності, тут повинен лунати життєрадісний поросячий фальцет, а поки що приміщеннями, котрі не поступаються розмірами ангарам для дирижаблів, гуляють розхристані степові вітри та вряди-годи заклопотано пробігають різноманітні комісії, які б'ються над одним питанням: що з цією клятою свинофермою робити?! А ферма тане... Ондечки хтось акуратно розібрав простінок. А там демонтовано перегородку з плоского шиферу. Стічні води, прослизнувши під фундаментом, прорили посеред приміщення баюру, і в неї зсунулись залізобетонні жолоби, провалилася цегляна кладка. Поменшало рам у вікнах і шиферу на даху... І що з цією клятою свинофермою робити?! Хоч би винуватого знайти! Щоб мати полігон для демонстрації принциповості і зігнати адміністративну злість. Але з винуватцями нині важко. Господарські структури ускладнюються, спеціалізація звужується, і в плутанині виробничих стосунків майже неможливо розшукати того, через кого зупинилося оце величезне будівництво. Та й він, мабут знайшли... Найпершою спадає на механізована колона № буд» головний підрядчик. Це вона будувала. І це вона недобудувала. Але адміністрація ПМК слушно відповідає: «Дозвольте! Кошторисна близько 3,5 мільйона. Нормативний термін спорудження півтора року. При наших виробничих потужностях ми б освоїли ці кошти десь за два роки. Та й то, аби товклися тільки на цьому об’єкті. А нам щороку навішують по двадцять п'ять тридцять! Та ще й у різних кутках області! До того ж останні два роки ферму до числа здавальних об'єктів не вносили. Робіт на ній нам не планували. От і висіла, як незавершена...» не дуже його думку пересувна 64 тресту «Сіль- Меланхолійні нотатки з розпливчастою кінцівкою І справді, начальник ПМК В. Т. Конопелько мотався по області, як ошпарений. Спав здебільшого у службовій машині. Поки везе на об'єкт. Приїдуть, тоді «кимарить» водій. Бо вдома ніколи. А начальник скликає планірку, аналізує, підбиває підсумки, «накручує хвости» майстрам і виконробам, коротше організовує виробництво. І знову в машину. І так місяцями. Гріх сказати, що «сачкували». А може, нерозважливо вчинив замовник колгосп імені Енгельса? Затіяв спорудження такого об'єкта, не маючи надійного, сильного підрядчика. До того ж, будує в борг, набравши у держави кредитів…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"