Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1989 №17 Сторінка 2

Журнал Перець 1989 №17 Сторінка 2. І ВСЕ Ж ТАКИ БУДЕМО ОПТИМІСТАМИ! Коли на світ божий народилися перші закони, тут же з'явилися і їх оцінки з боку кмітливої громади. В процесі кристалізації громадської думки сформулювалися дві мудрі сентенції, котрі в основному точно відбивали життєздатність і справедливість того чи іншого закону й у принципі лишаються актуальними і в наш час. Перша «Закон є закон». Друга «Закон, мов дишло...» Дуже відчутна різниця в оцінках, чи не так? Якщо у першій премудрості чітко вловлюється урочисто-оптимістична тональність, то з другої аж випирає найбезнадійніший песимізм. Що ж, підстав для нього, як ми тепер знаємо з численних фактів власної історії, було більш ніж досить. І нині головне полягає в тому, щоб нове законодавство, яке мусить зробити нашу державу в час перебудови справді правовою, не давало підстав навіть найзатятішому песимістові для його безрадісних умовиводів. Приміром, таких: «Знаєте, як у нас проходили окружні передвиборні збори? пише з Чернігівської області Володимир Павлович Гільчук. На них із чотирьох кандидатів: робітника заводу, ректора інституту, вчительки і механізатора залишили двох останніх, саме тих, кого підтримували відповідно міськрада і облрада. Відбір делегатів на збори проходив таким чином, що більшість названим кандидатам була наперед забезпечена. Хоч, наприклад, механізатор (не сумніваюсь у його порядності, а лишень у компетентності вирішувати державні проблеми) не завжди розумів навіть суть питань, які перед ним ставились... Оскільки більшість населення округу складають селяни, цей кандидат (свій!) став депутатом і був присутній на з’їзді в Москві, де, як він сам дотепно сказав, відносився до «більшовиків». Результати окружних зборів були опротестовані групою з інституту, але все вернулось на місце, і результат відомий. Це діла минулі, але на черзі вибори до місцевих Рад, до Верховної Ради УРСР. Як мені відомо (з публікацій, телерепортажів) наш випадок скоріше правило, ніж виняток. Чи місцева влада завжди права, чи ми самі не дозріли час покаже...» Правда ж, наліт песимізму досить-таки відчутний? А є він, безумовно ж, наслідком недосконалості союзного Закону про вибори, підданого, як усі ми знаємо, гострій і аргументованій критиці на З'їзді народних депутатів СРСР і першій сесії новообраної Верховної Ради СРСР. Здавалось би, автори проекту Закону про вибори народних депутатів Української РСР, опублікованого в серпні, уже мали б врахувати суперечливі й спірні моменти союзного…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"