Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1990 №12 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1990 / № 12 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1990 №12 Сторінка 4. Приїхав оце до нас випускник чи то Оксфордського, чи то Гарвардського університету. Він там у себе захопився україністикою і прибув у Львів удосконалюватись. Ото прогулявся, як водиться, старовинною площею Ринок, повернувся до готелю, увімкнув телевізор, а там по українській програмі якраз беруть інтерв'ю у вчених мужів після якихось зборів республіканської Академії Наук. Наступного дня прийшов наш гість на заняття і питає в свого доцента: Чому це ваші вчені так розмовляють? Це в них що, акцент такий чи професійний сленг? Який іще сленг?! здивувався доцент. Ніякого сленгу в них нема. Тоді чому ж вони не так ставлять наголоси? І слова якісь малолітературні для чогось вставляють: «як требує час», «виносити сор з хати»... Доцент виявився кмітливий, здогадався, про що, власне, йдеться. Почав пояснювати, що в республіці порівняно недавно українську мову визнано державною, що варто тільки вітати. Правду кажучи, це їхня батьківська мова, але, позаяк раніше вони весь час переважно розмовляли мовою міжнаціонального спілкування, то за довгі роки трохи призабули, на чому саме слід наголошувати і що з хати слід виносити сміття, як того вимагає наш час. Отак гарненько пояснив усе розумний доцент. Здібний гість закивав Мал. А. БОРДУНІСА »* Мал. В. ШИРЯСВА А от і неправда: зовсім не вбило! ІЯ ЗАМІШАННЯ ІНОЗЕМНОГО гостя О* головою: усе, мовляв, зрозумів, усе второпав. Тих учених мужів, скажу від себе, можна зрозуміти. Адже, щоб стати академіком чи бодай членом-корес-пондентом, людина повинна була для початку стати кандидатом, відтак доктором наук. А ці поважні ступені присуджує атестаційна комісія, що розмістилася в Москві. Це якщо єгипетський вчений захистить дисертацію, то йому не треба летіти до Лондона чи Мадріда, йому затвердять її в Каїрі, а нашому треба таки звертатись до ВАКу. Отож, видно, він і прагнув розставляти ті наголоси так, щоб їх правильно сприйняли у ВАКу. А як слід робити наголоси у рідній мові, він за довгий час геть забув. За ці ж довгі роки він устиг розгубити й певну частину свого лексичного запасу. А дехто, будемо щирі, розгубив не певну, а й навіть значну. А ще дехто того запасу й зовсім не мав, бо в нього, можливо, рідна мова інша. Але нині й цей, останній, також прагне оволодіти державною мовою. Живучи довгий час на Україні, він, звісно, вміє трохи розмовляти українською мовою, але часто соромиться це робити, бо побоюється, що може не там наголосити чи не так винести «сор», як «требує» наш час, а тоді якийсь причепа, на кшталт автора цих рядків, почне глузувати з нього. Але мені, зізнатися, не до кпин. Навпаки, думаю, як зарадити цим товаришам?.. Слід, подумалось, організувати для них свого роду курси лікнепу. Але ж не кожен академік погодиться ходити на такі курси. Не кажучи вже про заступників міністрів, інспекторів профрад, секретарів пар тійних комітетів, котрі теж не завжди знають, як їм «поступити» (слово вихоплено з виступу одного такого О. К.). Бо ж лікнеп наче непрестижно. А багато з них щиро бажають вивчити українську мову чи вдосконалитись у ній. Для таких, схоже, єдиний вихід самоосвіта. І тут товаришам слід допомогти. Чудесну справу зробило українське телебачення, запропонувавши нову передачу «Говоримо українською» з особливо цінним розділом «Музей помилок». Однак двох короткочасних передач на місяць усе-таки замало. Та навіть коли вони, бог дасть, подовшають і почастішають, то й тоді все одно буде замало. Конче потрібні посібники, підручники, словники. Усілякі. І у значній кількості. А що маємо? Хоч би з тими словниками. Одинадцятитомний тлумачний словник української мови, виданий понад десять років тому, відразу став бібліографічною рідкістю. Славнозвісного словника Б. Грінченка, перевиданого фотомеханічним способом у 1959 році тридцятитисячним тиражем, тим паче не розшукаєш. Тритомний російсько-український словник, який при нагоді міг би підказати декому, що «сор» це «сміття» і що замість «требує» слід казати «вимагає»…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"