Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №09 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1991 / № 09 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1991 №09 Сторінка 3. Уже давненько знайомий журналіст із молодіжної газети передав мені цей лист... Незважаючи на те, що він анонімний, хотів на нього відповісти. Відкрито. Та на думку спадала збита, банальна аргументація: мовляв, так негарно, треба і своє любити, шукати місце в житті, працювати, тоді й буде, як у людей... Одне слово, думалося надто прямолінійно. Приблизно, як у листі тільки зі зворотним знаком. А втім, треба, мабуть, навести листа, хоча б його основні положення. «...Ви дуже багато брешете. Навіть занадто багато. Навіщо обплутувати мозок нинішньої молоді? Час «чесних» і «наполегливих» комсомольців давно минув. Кумир сьогоднішньої молоді все те, що приходить із-за кордону, із Заходу. На що придатне те, що виробляє наша промисловість, на що придатні кінофільми, які ми дивимося?! Ви не можете навіть одягти нас, як належить! А які у нас автомобілі? Куди на них можна поїхати?! Просто дико! Ви подивіться, на чому їздять за кордоном і на чому в нас. А яка у нас музика?! Назвете ансамблі (роблю купюру, щоб не образити членів згаданих анонімом ансамблів)... Вони ж на сцену вийти не вміють, а ви їх хвалите в усіх газетах! ...Гадаєте, якщо після роботи пішов у кіно, посидів у кафе, потанцював оце й усе? Ні! Нам потрібні справжні масовки, щоб туди влазило чоловік 800, нормальна музика... І взагалі розважте нас, а ми свого часу не забудемо вас. Одягніть нас, як належить, щоб ми не стояли в чергах за кросовками і щоб на Заході з нас не сміялися. Досить брехати! Я не вірю жодному вашому слову, це все дико, що в Радянському Союзі...» Ну, й так далі. Припиняю цитувати не через те, що автор занадто «критично» висловлюється про наше суспільство, а щоб заощадити час далі пішли повтори. Можливо, я взагалі б забув про цю супліку, і вона пролежала б у шухляді письмового стола до наступної «чистки», якби не свіжі події. Події такі. До Полтави з Німеччини прибула, як прийнято говорити, гуманітарна допомога. Зібрані людьми ліки, медичне обладнання, речі широкого вжитку, продукти... Німці, здебіль- шого робітники, побажали розподілити пожертви самостійно, не вдаючись до послуг наших посередників. Швиденько роздали і поїхали додому. Поїхали а навздогін їм пролунали аж ніяк не слова подяки. Одразу ж була скликана нарада партійно-господарського активу, і голова обласної Ради народних депутатів І. О. Гопей піддав нищівному аналізу тую гуманітарну допомогу. У часі себе не обмежував. До того ж «провідні спеціалісти» підготували довідки про якість допомоги, точніше про низьку якість. Може, саме такою була «орієнтировка», а може, за звичкою всіх радянських перевіряючих, намагалися «наловити бліх». Як кажуть росіяни, «всякое льїко пошло в строку». Згадали і про те, що кілька десятків пар чобіт і черевиків, подарованих дітям Полтавської шко-ли-інтернату імені Крупської, були поношені і завеликі. Що медичні ліжка і тумбочки не нові. Що вісімдесят відсотків привезених ліків мають аналоги в нашій аптечній мережі (в якій, як МИНУЛОСЯ Продавщиця до колеги Пошепки: От, Нато, Дожились, що й під прилавок Нічого сховати... Борис СЛЮСАР. усім відомо, нині взагалі пусто)... У доволі тривалій промові голови рясніли слова: «хлам», «ганчір'я», «тряпйо», «дивитися противно»... Для унаочнення основних положень промови на трибуну була знесена подарована німцями…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"