Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №14 Сторінка 3

(Гуморески, Фрази)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1992 / № 14 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1992 №14 Сторінка 3 - Гуморески, Фрази. Дублер Виконавець головної ролі молодий актор Ігор готувався перепливти широчезну ріку, що аж кишіла крокодилами. Може, візьмемо дублера? І відстань все-таки, і ці... милі «зубастики»... запропонував режисер. Що ви, Феліксе Даниловичу! Який дублер? Нас же вчили в інституті. Щоб такої дрібниці та не зробити! Застрекотіла камера. Актор стрімко кинув своє тіло у воду. Дубль другий. Третій. Прекрасно! захоплено сказав оператор. Молодому актору Ігорю на коні на повному галопі треба було промчати над бездонною прірвою. А тепер доведеться брати дублера, впевнено мовив режисер. Та бог з ним, з тим дублером. Це і я зумію. Вчив же подібні трюки. Стрілою метнувся на розпашілого коня й упевнено спрямував його майже в безодню. Застрекотіли камери. Пішли дублі. Молодець, витерши чоло, зрошене від хвилювання потом, вигукнув вражений оператор. Герою, якого грав Ігор, потрібно по виступах, чіпляючись за каміння, спуститися із стометрової вежі. Я не хочу в тюрму! Без дублера кіна не буде! категорично заявив режисер. Буде! наполягав актор. Ось побачите. В інституті пробував. Обережно переступаючи з карниза на карниз, намацуючи ногами щілини в стіні, підтягуючись на мускулястих руках, то випростовуючись, то звиваючись, почав потихеньку, але впевнено опускатися. Неймовірно! прошепотів оператор. тремтів від напруження, коли усміхнений юнак опинився на землі. ін сам увесь Залишилося відзняти ще одну сцену. Таку собі. Банальну. Без подвигів, вигадок і ризику. Освідчення. За сценарієм мав так лагідно дивитися їй у вічі. Потім ніжно взяти дівочі руки в свої. Вираз обличчя, світло очей, все мусило говорити про його захоплення ось цією єдиною, жаданою. А м-може, дублера... прошепотів Ігор. Молодий актор розгублено стояв перед чарівною партнеркою. Його треноване тіло одерев'яніло. Руки звисали, мов жердини. В очах туман. Хоч би якась іскринка. Що з тобою, Ігоре? злякано запитав Фелікс Данилович. Але нас в інституті цього не... не вчили... Ярослав ГОЛЕЦЬ. мешканець Схоже на те, що наша українська валюта, ще не ставши навіть валютою, з божою поміччю вже стала конвертованою! е-И0будьВу ближньому зарубіжжі, а... Коротше, ось що пише до редакції Борової ну на Київщині Петро ДО ре-селища райо-Андрі- иович шпанкін: «Як то добре, що ми знову повертаємося лицем до віри, до божих заповідей: не укради, не убий, не обмани, не пий, не лжесвідки... Святе письмо вчить нас добру, справедливості, чесності, любові до ближнього. які слуги господні самі ж оті заповіді й порушують. Дехто з них перетворив церкву на особисту годівничку. Наприклад, наш пресвітер ось уже три роки лякає віруючих близьким кінцем світу і вічними муками, які чекають на грішників. А щоб відкупитися, треба, мовляв, нести до молільного дому все, що ма- от де…
 Гуморески  Фрази

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"