Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1992 №06 Сторінка 3

(Усмішки)
Журнал Перець 1992 №06 Сторінка 3 - Усмішки. **М М*Я*У'** ** Тихо наспівуючи Крижавко знімає Надвечір'я. пісню, Ганна з дротів висохлу білизну: «Мої мислі, мої скакуни...» З-за тину за Ганною спостерігає її сусідка Марія Савериха. Знизує плечима, розводить руками. Нарешті не витримує цікавиться: Ганю, ти часом не забула, яке сьогодні число? Перше. А що? Відколи тебе знаю, ти у цей день завжди нервувала, очікуючи з роботи свого Івана. Сьогодні ж... Часи минають ситуації змінюються, задерикувато посміхнулася Ганна. «Разгоняя безумную даль...» Невже Іван зрадив стару звичку обминає тепер забігайлівки? Ага, криво посміхнулася Ганна. То такий, що обмине. Його від чарки й бульдозером не відтягнеш... «Ескадрон моїх мислів шальних...» Чого ж тоді веселишся? зводить плечима Савериха. Після зарплати твій коханий не одну десятку втопить в оковитій. А дідька лисого! тупає ногою Ганна. Так думаєш? Впевнена! Я вранці з його кишені всі купони вимела. А до того ж загашник знайшла. До трусів кишеньку пришив і там тримав сотнягу... «Мої мислі, мої ска- куни...» Никанор ДУБИЦЬКИЙ. Мал. О. КОХАНА ІДІ8Н ВІЄМО ір с ВВЙВП ТЕХА 1№ТЯ0МЕМТ рЦМНІІІ СО6КІАС МАРО Ші. СОТСІО ШНІ5КУІ МИЕ(ЗА л т ж- До 500-річчя українського козацтва Петро РЕБРО Відомий український поет Петро Ребро щойно книжкою «Запорожці сміються», де він зібрав та переклав на вірші близько сотні козацьких жартів і дотепів. Деякі з них завершив роботу ПРИСЯГА над Козак чи їхав до столи№ лаштхваася 'похі д, Він жменю рідної землиці Ховав під устілки чобіт. Ту землю він тяжкої днини До рани клав, немов бальзам От якось мовив Катеринич1 Послам? і…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"