Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1994 №04 Сторінка 2

(Гуморески)
Журнал Перець 1994 №04 Сторінка 2 - Гуморески. Є запитаннячко! нам Колорадо! неторканою африкансь-у не менш знаменитому як не на Колись давно я дуже мріяв побачити знаменитий Великий Каньйон над американською річкою Колорадо. Не побачив. І, як кожен напівсеред-ній громадянин нашої вітчизни, уже й не побачу. Затим мені так само дуже хотілося помилуватися кою саваною національному нігерійському заповіде нику Серенгеті. Хотілося та не вдалося. Й уже, і більшості моїх співгромадян, вдасться. Кортіло мені також роззирнутися берегах популярного у південній півкулі австралійського озера Ейр, щоб на власні очі переконатися: й наприкінці суперіндустріального двадцятого століття можна зберегти цілком первозданною подаровану богом людству тисячоліття тому красу. Само собою: не роззирнувся. 1 вже так само, як і ви, дорогі мої читачі, й не... Але зате я бачив річку Случ у Новог-рад-Волинському з її фантастично гарними скелястими берегами. Зате я мандрував ковиловим степом у заповіднику Асканія-Нова і бачив, як мале козеня щось їло з рук кам'яної скіфської баби. І раннім осіннім ранком до мене довірливо підпливали зо два десятки диких качок на озері Тельбин одному з найкрасивіших озер дніпровського лівобережжя, в самому Києві, на масиві Березняки. Про нього про Тельбин і мова. Це озеро дохлюпотіло до нас із мороку віків і зберегло в собі і глибину, й чистоту, що живляться джерельними підземними водами. Поступово до нього наблизилася Дарниця, а потім і сам Київ перекинув сюди через Дніпро свої мости й заходився забудовувати довколишні піски й чагарники бетонними багатоповерховими коробками. До пори, до часу Тельбин почувався не зле. Тим більше, що навколо нього сформувалася чимала зелена зона, котра давала вільно дихати і озеру з його чудовою джерельною водою та золотими пляжами, і людям, що жили Та, на жаль, тільки до пори та часу. Останніми роками якимсь столичним мудрагелям гвалт закортіло обсадити озеро... ні, не вербами й не тополями казенними новобудовами. Спершу на березі виріс стометровий спортивний комплекс, де нині торгують «Тойотами». Потім так званий банно-оздоровчий комплекс. Перегодом між першим і другим комплексами забовванів похмурий цегляний велет поки що без назви. І на довершення з боку проспекту Тичини розгорнулася ще одна циклопічна будова. Кажуть, то буде храм. Що ж, храм діло святе. Однак святе діло тим паче не варто було робити одночасно з грішним нищачи прекрасне озеро, справжній божий дар людям. Тут же й те, либонь, варто було б пам'ятати, що будують на пісках отже, заганяючи сваї та фундаменти на значну глибину, а відтак порушуючи природне джерельне водопостачання Тельбина. У нас все враховано, оптимістично сказали мені у службі столичного головного архітектора. І з каналізацією все буде гаразд, бруднюватиметься. Так спокійні! Але немає, шановні спокою. Надто багато прикладів цілком паскудного характеру. Тисячі річок, озер і ставків, сотні тисяч гектарів заплав, лісів і родючих земель погубили наші «врахуванці» за десятиріччя соціалістичного божевілля. І Іадто велику ціну вже заплатив за їхні оптимістичні побрехеньки і продовжує платити народ. І якщо десь у світах, де, мов зіницю ока, бережуть рідну землю, без ради з народом влада не…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"