Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1995 №19 Сторінка 2

Журнал Перець 1995 №19 Сторінка 2. мере ц Б наведу чоловік м. Львів. Зубів залишилося тільки на два мітинги! ТАКЕ БУРХЛИВЕ ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ хваленій Це дало Нині трудова громада Львова повсюду докладає зусиль до пожвавлення економічного життя. Насолоджуєшся, читаючи в пресі повідомлення про ділову активізацію. Рік тому не звернув би уваги на інформацію в «Ратуші», а тепер: «Лисий Василь з Рогатки на призьвисько «Ленін» вранці майже задурно купив фірмову футболку...» І навіть закінчення допису «...а ввечері того ж дня її пропив» не викликає занепокоєння за майбутнє міста. Люд прокинувся і розсунув фіранки навстріч сонцю бізнесу. Навіть у зведеннях міліції і прокуратури серед заміток про вуркаганів і ошустів, дивись, знайдеш щось таке, що вселяє оптимізм. Взяти б хоча об'єднання радіотехнічної апаратури (ЛОРТА), яке колись працювало на увесь військово-промисловий комплекс імперії, а тепер страйкує. Читаємо: «Комірниця М. намагалася поцупити з рідного підприємства дорогоцінні метали на 10 мільйонів карбованців». Це, ясна річ, погано. Недобре і те, що в цеху, де вона працювала, виявили нестачу золота на 467 мільйонів, а також іншого добра всього на півмільярда карбованців. Дехто ще й досі поводить себе, як за старих часів. Одначе на ЛОРТА не тільки крадуть і страйкують. Тут можна зауважити і паростки нової доби. Приміром, керівництво підприємства вийшло з діловими контактами на закордон. Наприклад, укладено контракт з німецькою фірмою «Компенс» на реалізацію у Німеччині наших покидьків, можливість заробити об’єднанню понад двісті тисяч американських доларів. Якщо конкретніше, то львів'яни надіслали німецьким партнерам брухт із золотим вмістом. Можна було б і самим поколупатися, добуваючи з нього дорогоцінний метал. Але в нас часу в обріз страйкуємо ж бо. А так і «ганьба» покричимо, і долари в споднях зашелестять. Чудово! Не псує настрою навіть той факт, що за ІНА МЯСОКОМБШАТУ Мал. О. КОХАНА Мал. О. ГУЦОЛА Ну й зір у тебе, Миколо! Доведеться віддати тобі одне вим'я... світовими цінами наш товар має вартість 360 тисяч доларів, а хапонули ми за нього... Та я вже говорив 200 тисяч. Ну і що?! Зате пожвавлюється економічне життя, зате ЛОРТА уже знають на Рейні. А це дорогого варте. Запізналися з радіотехнічним об'єднанням і естонці, акціонерне товариство яких «Алвіго» теж спробувало на собі бізнесові тенета львів'ян. Точнісінько такі ж, як і німці. Уже впродовж двох років різні компетентні органи побиваються над тим, як кваліфікувати діяльність генерального директора «Львівтрансгазу» Я. О. Турчинсь-кого. То, кажуть, злапали на гарячому, то, знову ж таки кажуть, пан Ярема, як ніхто інший,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"